Подружжя Валерія й Тетяни Мацнєвих із Рівного створили равликову ферму на околиці Воскодав, що у Гощанському районі.
Не міняючи свого професійного вектора діяльності, Тетяна й Валерій Мацнєві вирішили урізноманітнити своє життя й певний час присвячувати роботі на землі. І не просто садити овочі чи фрукти на присадибній ділянці, а закласти чималий фундуковий сад.
Вирізняючись наполегливістю, характерною для впевнених у своїх силах людей, подружжя кілька років шукало земельну ділянку, особливості якої б сприяли успішному розвитку саджанців фундука.
І врешті їхні пошуки увінчались успіхом – Воскодавська сільська рада виставила на аукціон земельну ділянку площею 17 га на околиці села.
Коли ми приводили земельну ділянку до належного стану, то побачили, що в ґрунті є багато мушлі равликів, – каже Тетяна Мацнєва. – А перед тим я неодноразово натрапляла в Інтернеті на рекламу бізнес-школи з вирощування равликів. У результаті ми знайшли бізнес-партнерів зі Львова й відвели 30 сотих площі під експериментальну площадку для вирощування равликів.
Отож, ранньою весною Мацнєві розпочали формувати специфічні дерев’яні щити-помешкання для цих незвичних тваринок. Паралельно придбали маточне стадо з ікри якого вилупились дітки-равлики.
Знаєте, буває в Інтернеті пишуть про бізнес для лінивих, – посміхаючись, каже Валерій Анатолійович. – Але ж ніхто не пише, що таких лінивих треба 10-12 осіб і щоб вони «лінувались» з ранку й до ночі. Так я ми це робимо. Удень робота, а відтак – «релакс» на свіжому повітрі не розгинаючи спини й догляд за нашими слимачками. Адже равлики – нічні тваринки. Тому корм для них ми розставляємо у пору заходу сонця. Тоді само й зволоження проводимо.
Куди відправляться воскодавські равлики, на чий стіл потраплять Мацнєві поки що сказати не можуть. Усе залежатиме від обсягів і якості продукції.

– Покупці націлені на великі обсяги, – каже Валерій Анатолійович. – Їх не цікавлять 8 чи 10 тонн. Їм потрібно 600 і більше тонн, а в Україні цей бізнес лише стає на ноги.
Зі слів Валерія Мацнєва, вартість кілограма равликів коливається від 2,5 до 4 євро і залежить від сорту, обсягу, розміру. Сьогодні в Україні купують равликів поляки, прибалти. Тому місцевий ринок націлений на ці дві країни.
Чому равлики набувають такої популярності в світі?
– Тому, що, з одного боку, набуває популярності вегетаріанство, а з іншого боку, споживачі, які раніше орієнтувалися на сіфуд (їжу з морепродуктів) потроху від неї відмовляється, тому, що всі морські істоти – фільтрати, – каже пан Валерій. – Тому всі нечистоти,що є у воді, залишаються в молюсках, рибі, мідіях тощо. А равлик – не фільтрат і споживає, як правило, борошно із злакових культур до якого додається також крейда, вітаміни. Це абсолютно органічна продукція.
А які ж равлики на смак?
– Скажу відверту, я жодного разу їх не готувала, – каже власниця равликів. – Мені їх шкода. Тому равликів готує невістка й пригощає нас. Щодо смаку, то це чистий білок. Він нічого не нагадує. Смак страв із равликів залежить від соусу з яким їх подають. Якщо соус хороший, то це дуже смачно. Ми пробували з десяток рецептів. Це був соус з часником, вином, укропом. Палітра соусів дуже велика.
Налагоджувати й розвивати бізнес із вирощування равликів Тетяні й Валерію Мацнєвим допомагають двоє синів із дружинами й дітьми, свати, друзі.
– Якщо цей експериментальний рік буде ефективним, то наступного року ми реєструватимемо ферму й найматимемо працівників на сезону роботу, – каже Тетяна Станіславівна. – Але поки ми не знатимемо відповіді на всі питання, не дослідимо ризиків цього напрямку бізнесу, працюватимемо самі. Вирощування равликів потребує індивідуального підходу. Саме тому ми проходимо цю школу самостійно. Інакше толку не буде.
За матеріалами видання “Рідний край
Теґи:   
899 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сімнадцять − один =