Ce8LuPaMLOM«Разом добре пісню співати, кашу їсти і батька бити. Але ми свого батька любимо» – з радістю на обличчі висловлюються про свого керівника Володимира Данилюка працівники Рівненського академічного обласного театру ляльок, які цими днями відзначатимуть 40 літ закладу.

Справді, такий злагоджений і дружний колектив побачиш не часто. Спочатку мене взяв подив: а чому вони всі тут такі радісні, ніби ж звичайний будній день… але коли покидала приміщення, мої очі світилися, я була переповнена позитивною енергетикою. Таємниця стала явною і мені.

Прийшовши в звичайний робочий день до театру ляльок, в цю світлу й затишну будівлю, мені на мить здалося, що я потрапила в якесь королівство. Ні, там немає золота і діамантів, там блищить чистотою, теплою атмосферою і щастям, тим, яке працівники театру створюють як для малечі, так і для дорослих. Тут є чим пишатися колективу і велику роль відіграє харизма керівника, який вміло організовує роботу, а цього у Володимира Данилюка не відібрати.

Думаю, варто вже поринути в саму закулісну атмосферу театру. Ось надалі спільно з керівником літературно-драматичної частини Раїсою Кутирєвою поговоримо про краще з кращого – душу лялькового театру, його вистави. І не дивлячись на зайнятість, адже ювілей зовсім близько, вона поринула в спогади, ще й фотознімками розбавила змістовні історії:

– Рівненський академічний обласний театр ляльок за 40 років свого існування  пройшов непростий шлях пошуків, перемог, помилок, випробовувань, та водночас  набув творчого завзяття, яке й досі допомагає колективу випускати різнопланові спектаклі і залишатися улюбленим. На наших виставах  виросло кілька поколінь жителів Рівненської  області, які сьогодні приводять своїх дітей, онуків в театр свого дитинства. Глядачі цінують його не тільки за рівень вистав, а й за загальну атмосферу доброзичливості та поваги, щирості і душевного комфорту. Діючий репертуар  театру  налічує  понад 50 постановок для  дітей, молоді та дорослих. Кожна вистава – це  своєрідний урок, на якому театр веде з юними глядачами розмову про вічні життєві цінності: свободу, красу, справедливість, добро, любов, дружбу… На основі цих принципів і будується репертуарна політика театру. Ми збираємо повні зали, плануємо створити вечірній репертуар, готові знову і знову дарувати  радість нашим глядачам, показуючи їм безмежні можливості театру ляльок, якому підвладне все – від  комедії та фарсу,  до драми та трагедії, – ділиться пані Раїса.

1W5DLRt3z9o

За роки свого існування колектив створив понад 150 постановок для дітей і дорослих, зіграв більше 25-ти тисяч вистав, які переглянули близько 5-ти мільйонів глядачів. Виставою “Маленька фея” за п’єсою югославського драматурга В. Рабадана 23 грудня 1975 розпочався відлік театральних сезонів рівненських лялькарів. У жовтні 1976-го святкову «Посвяту в актори» з урочистою обіцянкою гідно служити мистецтву прийшли – Тетяна Єршова, Людмила Панченко, Людмила Дзьома, Алла Черуха, Раїса Шиловець (Кутирєва), Ася  Швець, Ірина Митрофанова, Олександр Павлюк.  Нині ж в колективі театру працює 70 людей, зокрема, до трупи входить 19. Це дійсно велика і дружня сім’я, тут на початку роботи театру склалося три щасливі пари. В одній з гримерок живе кіт. А подвір’я запасного виходу оберігає песик.

Як здається трьом подругам – Аллі Черусі (Заслужена артистка України), Раїсі Кутирєвій та Тетяні Єршовій, котрі працюють в театрі з самих початків і донині, відкрився він ще зовсім нещодавно. А роки летять, дні біжать, і ось, для когось знамення дата, іншим – зовсім малий вік, без того – 40 років. Всі ці літа вони наповнювали своїми спектаклями стіни театру добром, посмішкою і любов’ю. Було багато життєвих нюансів, та на щастя, запам’ятовуються тільки хороші.

Свою творчу біографію колектив театру розпочав у напівпідвальному приміщенні з 10-ти робочих кімнат та репетиційної зали. Основою творчої групи стала лялькова бригада обласної філармонії під керівництвом Тетяни Куровської  (Іван Процюк, Ірина Бурка, Олександр Скидан). Сьогодні уже історією стали імена першого директора театру Якова Вакулінського, першого головного режисера Андрія Семененка, першого головного художника, Заслуженого працівника культури України Віталія Мельничука. Наприкінці 1976 року з виставою „Ти курчатко, я – курчатко” (реж. Андрій Семененко) театр побував на першому фестивалі у Львові. Перший етап діяльності театру став для колективу періодом  проб, пошуків, становлення і утвердження в театральному професіоналізмі. Найважливішим для колективу нового театру стало наповнення репертуару. За перші три роки було здійснено 18 постановок. У 1978 році в творчий склад театру влилися незрівнянні: режисер Володимир Долгополов та художник Ніна Бобришева. З їх приходом театр набрав сили.  Вони одразу заявили про себе незвичайними постановками.

В 1979 році  у „Міжнародний рік дитини” відбулося відкриття новозбудованого приміщення театру ляльок на 256 місць.” Поява стаціонарного приміщення розширила можливості театру – у виставах стали по новому використовувати музику, світло, декорації. Здійснювалися постановки перших вечірніх вистав для дорослих:  «І-го-го» та «Ніч перед Різдвом за п’єсами Євгенія Сперанського» ( реж. Долгополов, худ. Н. Бобришева).

В 90-ті роки художнє керівництво активно запросило на постановки режисерів різних театральних шкіл: студента Рівненського державного  інституту культури (кафедра режисури і майстерності актора) Володимира Підцерковного. Його вистави: Володимир Вольський „Дід і Журавель”, Михайло Супонін „Бука”, Кім Мєшков, Павло Катаєв „Кошеня на снігу”); викладача Харківського інституту мистецтв мистецтв ім. І.П.Котляревського Інну Кагановську – вистава для дорослих Ісідор Шток „Чортів Млин”; режисера Харківського молодіжного театру Володимир Какуріна з виставами: Борис Заходер „Подорож в країну Лукомор’я”, Неля Шейко-Медвєдєва „Як ледар щастя шукав”, Родіон Погодін „Крок з даху”. У 1989 році театру надано вищу творчу категорію, він гастролював по всій території України та колишнього СРСР. Того ж року, директором театру було призначено Ярослава Мельника.  Під його керівництвом театр розширив географію поїздок, вперше побував за кордоном у м. Катовіце і Бедзін (Польща), та м. Будапешт (Угорщина). З 1996 по 2003 роки головним режисером було призначено Володимира Підцерковного. За цей період їм було здійснено 11 постановок.

У 2006 році колектив отримав статус „Гордість міста” в номінації кращий заклад культури та мистецтва. Наприкінці 2007-го року за заслуги у розвитку лялькової справи в області та країні театр отримав звання «Академічний» і сучасну назву — Рівненський академічний обласний театр ляльок.

   У 2003 році директор театру  Володимир Данилюк удостоєний звання „Заслужений працівник культури”, а провідному майстру сцени Франчесці Барабаш у 2006 році присвоєно почесне звання «Заслужена артистка України».

   На сцені театру здійснили свої постановки відомі режисери, заслужені діячі мистецтв України, Росії, Польщі та ін. На даний час в театрі плідно працюють режисери-постановники: заслужений діяч  мистецтв України Сергій Брижань, Дмитро Нуянзін, Ярослав Грушецький, Олександр Іноземцев.

    На сьогоднішній день театр позначений високим рівнем творчої активності. Прийшли молоді актори, з’явилися нові вистави, які зробили репертуар значно цікавішим і різноманітнішим. У театрі продовжують працювати і досвідченні майстри – ті, кого добре знають і люблять глядачі. За оцінками театральних критиків, колектив має всі підстави вважатися театром великого творчого потенціалу і може плідно працювати в усіх напрямках сучасного мистецтва.

wBsKCoTd1Kc

Театр ляльок неодноразово брав участь у Міжнародних та Всеукраїнських фестивалях, що принесли неабияке визнання і славу. Проте найбільшу популярність колективу принесла вистава „Різдвяна ніч” за народним ляльковим Вертепом записаним М.Маркевичем (режисер-постановник С. Брижань, художник-постановник М.Ніколаєв). Спектаклі отримали схвальні відгуки глядачів, професійних театралів, критиків, преси, колег з театрів інших країн, високі оцінки журі. Постановка брала участь у 10-ти Міжнародних фестивалях, з кожного повертаючись з нагородами. Та й загалом, театр за роки праці отримав  чотири Гран-Прі, безліч дипломів, почесних грамот і відзнак, які далися не за просто так.

m4gczb_nc3A

І хотілося б трохи додати про святкування знаменної річниці. Відзначати 40 років планують чотири дні: 19 листопада на сцені театру відбудеться вистава для дорослих «Людина із Ла Манчі» за голівудським мюзиклом (авт. Сервантес, Дон кі Хот); 20-го числа цього місяця театрали влаштують «свято для себе», де планують зібрати працівників, котрі трудилися тоді і сьогодні, згадають минуле. А ввечері покажуть виступ з постановою «Думи мої, думи…» (авт. Т. Шевченко); 21 та 22 листопада знавці своєї справи продемонструють виставу «Бабусині пригоди» (авт. О.Олесь).

Тому що театр є дитячим, малечу чекає безліч конкурсів та розіграшів. Але, щоб затамувати подих маленьких рівнян і влаштувати сюрприз, до початку свята, всі свої ідеї організатори вирішили залишити в таємниці. Проте, запевняють, що буде багато приємних несподіванок. А нам залишається чекати ще більше виступів у виконанні талановитих виконавців, хоча, з 8-го листопада, в зв’язку з аншлагом, в недільний репертуар було вирішено вписати ще одну, вечірню виставу. Що ж, справа яка несе енергетику добра все більше розквітає. А ще однією особливістю театру варто назвати те, що побудований він на течії річки Устя. Можливо саме живородний потік води дає сили творити, впевнено крокувати у майбутнє в тяжкі часи. Проте, все ж таки, цінністю будь-якої установи є її працівники, а театрали й поготів, адже вони повинні поєднувати гру «живого плану» і повністю осягати лялькарство. А це мало кому під силу.

9Q61wapcoJQ

Хочеться побажати наснаги і сказати «Браво» цьому життєрадісному колективу, котрим керує Володимир Данилюк, побажати подальших успіхів і розквіту в творчій кар’єрі.

Lw2f1sbTHiY7AF50GeURn4

Лариса Качановська

P.S. Директор закладу – Володимир Данилюк, закінчивши в Одесі художньо-технічне драматичне училище, у 1983 році, по направленню приїхав працювати до Рівного. У ляльковому театрі з 1989 по 1994 рр. працював головним адміністратором. А опісля почав займатися бізнесом, щоправда, коли його 1997 року запросили очолювати  театр ляльок – погодився. Окрім директора, працює також художнім керівником. Нині, коли довелося скоротити посаду головного режисера, сумісно виконує його функції – планує творчо художні вистави.

Читайте також у “Новинах по-рівненськи”:

БЕЗВІСТИ ЗНИКЛОГО ЮНАКА ІЗ ВЕЛИКОГО ОЛЕКСИНА ПОЛІЦЕЙСЬКІ ЗНАЙШЛИ В ОСТРОЗІ

НА РІВНЕНЩИНІ ВОДІЙ ЗБИВ НА СМЕРТЬ ПІШОХОДА, ВИКЛИКАВ “ШВИДКУ” ТА ВТІК З МІСЦЯ ПОДІЇ

Хід розслідування обставин смерті 5-річного хлопчика у м. Рівне – на контролі прокуратури

ЗА ТЕ, ЩО ПОКАТАВСЯ НА ВИКРАДЕНОМУ АВТО, ВІДПОВІДАТИМЕ ПЕРЕД ЗАКОНОМ

У РІВНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ ЗНАЙШЛИ ПОНАД ТИСЯЧУ ТРИСТА ПАТРОНІВ

У РІВНОМУ ПОЛІЦЕЙСЬКІ ШУКАЮТЬ ВОДІЯ, ЯКИЙ НА СМЕРТЬ ЗБИВ ЖІНКУ

На Рівненщині опановують систему Prozorro

У РІВНЕНСЬКОМУ РАЙОНІ НА КРАДІЖЦІ ПІЙМАЛИ ДВОХ БРАТІВ

На Рівненщині оцінюють військову підготовку офіцерів

Перевізники за перевантаження заплатять в бюджет Рівненщини €16 тисяч

tomat_green-01

 

957 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

тринадцять + 8 =