рибаЯк відомо після скресання криги та настання більш теплої погоди, коли вода прогрівається до відповідної температури водні мешканці, як і більшість живих організмів починають процес розмноження. Такий процес називають нерестом. Нерест – особливий період у житті мешканців водойм, який обумовлений наявністю сприятливих умов у місці проживання. На нерест риби впливають багато умов, в першу чергу – температура води у водоймі. Для кожного виду риби діапазон температур свій. Якщо температура несприятлива – вода дуже тепла, або, навпаки, занадто холодна, – нерест може взагалі не початися, або пройти частково. Від різкої зміни температури води може загинути і ікра а також мальок, що виклюнувся.
У більшості наших прісноводних риб нерест проходить з весни до початку літа: у квітні нереститься  щука, з середини і до кінця травня окунь, судак, лящ, короп, карась.  Кожен вид риби для нересту йде на спеціальні нерестові ділянки. Плодючість у риб різна і виражається в тому кількість ікринок, яку викидає середньостатистична самка. Самка коропа, наприклад, відкладає до 3 млн. ікринок, а сома – всього 500 штук. Вчені-іхтіологи встановили, що у коропа 97% мальків не доживають до трирічного віку, причому 93% ікринок гине протягом перших 7-10 діб після викидання,  їх поїдають інші риби,  риби-хижаки, земноводні, водоплавні птахи. Основним ворогом є антропогенний вплив людини, забрудненні води та несанкціоновані скиди неочищених стоків, різке пониження рівня води, а також браконьєрство, де під час нересту риба втрачає будь яку обережність і стає вразливим об’єктом для  лову.
Цікавим буде і той факт як саме відбувається нерест?! Самки відкладають ікру на кам’янисте дно будуючи  нерестові гнізда, в  товщу води, або на рослинність, а самці запліднюють її насіннєвою рідиною. Одну самку щуки супроводжують на нерест 3-7 самців, які можуть бути менші від самки. Лящі нерестяться на світанку: вибравши місце, плідники лящів починають плавати по колу в радіусі 4-8 метра. Під час руху риба видає відповідні хвостові рухи  по воді, розсіюючи ікру, яка опускається на водорості та прикріплюється до неї. Самка сома перед нерестом викопує передніми плавниками заглиблення  на дні або в закорчованих  ділянках водойм, куди і відкладає ікру. Пара сомів охороняє свою ікру  до появи  мальків.
Після того як ікра в спокої під час нерестового періоду виклюнулась та стала помітна вздовж прибережної смуги на прогрітих ділянках мілководдя, то тут можна говорити  про вдалий нерест мешканців наших голубих ниву.
Температура води, при якій відбувається нерест аборигенних видів риб наших водойм
Вид риби
Температура, °С
Судак
7-8
Плотва
8-12
Чехоня
15-20
Щука
4-13
Сом
16-28
Жерех
6-10
Лящ
11-23
Окунь
9-12
Краснопірка
14-18
Карась
14-19
Короп
18-20
Підуст
10-12
Саме  за для створення сприятливих умов та  з метою оновлення і збереження популяції різних видів риб і встановлюються, у весняно-літні періоди, обмеження на риболовлю на водоймах.
Рівненський рибоохоронний патруль попереджає Про заходи щодо встановлення нерестової заборони на вилов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України на 2017 рік (наказ Державного агентства рибного господарства України за № 148 від 16 березня 2017 року), а також про наказ Рівненського рибоохоронного патруля за № 22-ОД від 16 березня 2017 року  Про встановлення нерестової заборони на вилов водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах, підконтрольних Рівненському рибоохоронному патрулю на 2017 рік. Згідно з наказом ЗАБОРОНЕНО здійснення промислового, любительського і спортивного рибальства, а також добування водних біоресурсів у водних об’єктах Рівненської області на час ходу риби на нерест і на період ікрометання в такі строки:
– з 01 квітня по 20 травня – на річках області та їх кореневих водах;
– з 01 квітня по 10 червня – на озерах, водосховищах, інших водоймах;
– з 01 квітня по 30 червня – в придаткових водах річок.
ЗАБОРОНЕНО лов (добування) раків у водних об’єктах Рівненської області в період виношування ікри, личинок, першої та другої линьок в такі строки:
– з 01 квітня по 30 червня;
– з 20 серпня по 30 вересня.
Нерестовищами вважати ділянки водойм де відбувається нерест риб, зокрема:
– мілководні, зарослі м’якою водною рослинністю або закорчовані ділянки водойм;
– глибоководні ділянки водойм з турбулентним рухом води, кам’янистим та піщаним дном;
– стариці, заплави та заливні луки на річках, озерах, водосховищах та інших водоймах.
ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ любительське рибальство, на водоймах загального користування, з берега за межами нерестовищ однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком або спінінгом.
ЗАБРОНЯЄЬСЯ громадянам, підприємствам, установам та організаціям використання плавзасобів в межах нерестовищ, крім суден уповноважених органів, що здійснюють охорону водних біоресурсів, підрозділів державної прикордонної служби України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Для охорони та підвищення рибопродуктивності природних водойм Рівненської області звертаємось до  кожного жителя області свідомо прийняти участь у збереженні рибних запасів в нерестовий період.  Своєчасно повідомляти про варварське знищення водних біоресурсів із застосуванням заборонених знарядь лову, або браконьєрський вилов нерестуючої риби сітними знаряддями лову, електрострумом, вибухівкою, яка знищує не тільки плідників і молодь, а й підриває кормову базу водойми.
Повідомляє Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Рівненській області
1 771 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

11 + 6 =

НОВИНИ