Безвізовий режим з Євросоюзом став як позитивним, так і негативним для економіки України, адже масштаби трудової міграції в сусідні країни набрали чималих обертів. Так, згідно з статистичними даними Центру економічних стратегій, у період 2001-2018 рр. з України виїхали й не повернулися близько 6 мільйонів громадян, серед них 4 мільйони становлять заробітчани (16% від усієї кількості українців працездатного віку).
Шляхом всеукраїнського опитування методом особистих інтерв’ю вдалося встановити, що найбільша кількість трудових мігрантів з Рівненської (77 тис), Закарпатської (63 тис), Полтавської (61 тис) та Львівської (44 тис) областей. При цьому, найменше нарахували з Волинської (5 тис), Одеської (6 тис) та Луганської (14 тис) областей.
Однак, популярна серед українців зовнішня міграція за останні півтора року змінила свої вектори. Зараз українські роботодавці конкурують в першу чергу з роботодавцями з Європейського Союзу, а не з російськими, як це було раніше.  За попередніми підрахунками, в Росії на заробітках перебуває до 3,5 мільйонів українців.
Поки Україна переживає непрості часи, сусідні європейські держави користуються цією ситуацією, адже, оцінивши переваги української робочої сили, активно йдуть назустріч майбутнім працівникам: створюють агенції з працевлаштування та розповсюджують інформацію про вакансії.
У свою чергу, поляки, чехи, словаки та угорці їдуть на заробітки до більш заможніх країн – Німеччини, Австрії та Франції. Натомість їхні місця займають українці. І уряди сусідніх європейських держав не бачать в українцях тієї загрози, яку вбачають у мігрантах із Близького Сходу. Для цього збільшують квоти на працевлаштування та спрощують можливості для доступу на їхній ринок праці.
Так, Польща з 2018 року збільшила для українців термін офіційного працевлаштування й змусила польських роботодавців краще дбати про трудові права для мігрантів з України.
Західні експерти у своїх звітах за 2016-2017 роки вже кілька разів вказували на те, що значний відтік робочої сили з України в підсумку робить її біднішою та загрожує економічному зростанню у майбутньому.
Значно гіршою для нашої економіки є ситуація, коли українські абітурієнти вступають до польських вишів. Адже саме молодь є найбільш схильна до настроїв емігрувати за кордон після навчання.
Демографи попереджають, у разі продовження негативних тенденцій в українській економіці – стагнації не уникнути. А заробітчани замість того, щоб повертатися чи перераховувати кошти до України, просто почнуть поступово забирати свої родини до тих країн, у яких вдалося знайти роботу.
Вже сьогодні підприємства в Україні відчувають дефіцит працівників робітничих спеціальностей, фахівців зі знанням іноземних мов та IT-технологій. Водночас, спостерігається зниження якості робочої сили. З іншого боку, фахівці, шукаючи більшого заробітку, починають працювати не за фахом, що призводять до втрати кваліфікації.
Мешканці Рівного щомісяця стоять у безкінечних чергах за паспортами, щоб у подальшому виїхати закордон. З 2017 року Рівненською ОДА було ініційовано інформаційну кампанію для потенційних заробітчан, яка заключається у наданні консультацій у питаннях міграції. Завдяки вказаній програмі мешканцям регіону (потенційним заробітчанам) завчасно надається інформація про методи безпечної міграції та як отримати різнопланову допомогу за кордоном.
Мілана Маркевич
329 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 − три =