Я не знаю, що буде далі,
Але знаю, що він найкращий!
Воля не із каміння, сталі,
Воля – з серця, тому і важче.
Та коли він заходить в кімнату
І коли усміхається щиро,
В цьому серці спалахує святом
Щиросердна і тепла віра.
Так, тоді я вже точно знаю
Те, про кого писала й кому.
Світ буденний від того зникає,
Світ в мені зазвучить йому!
Світ, де мужність лише у вірі.
Світ, де жити, не виживати!
Сила не на війні, а в мирі,
Де так чисто тебе кохати.
Я не знаю, що буде далі,
Але знаю, що ти найкращий!
Воля не із каміння, сталі,
Воля – з серця… і це на краще.

(с) Олександра Григорчук

1 901 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

один + десять =