Допомога при народженні дитини – це підтримка для сім’ї, яка не буває зайвою. Тож куди варто звертатися, щоб отримати виплату, які документи при цьому необхідно подавати, що робити у випадку, якщо батьки проживають не в тому місті, де прописані, у рамках проекту «Я МАЮ ПРАВО!», пояснюють спеціалісти Міністерства юстиції.
Приклад ситуації: «Доброго дня! Ми з чоловіком маємо приємну новину, бо у нас народилася дитина. Але і я, і чоловік прописані у одному місті, а проживаємо і народжували у другому. Чи можемо ми оформити допомогу тут, де народжували, щоб не їхати 600 кілометрів додому? Ілона Коршун»
Допомога при народженні дитини надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом із дитиною.
Щоб отримати виплату, потрібно звернутися до органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.
Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/) з використанням електронного цифрового підпису.
Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.
Водночас допомога при народженні дитини, неодержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше, ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.
Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред’явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається: заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 “Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг”); копія свідоцтва про народження дитини; копія рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни); видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).
Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.
Решта суми виплачується упродовж  наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн. на місяць).
Існує низка умов для припинення виплати допомоги. Йдеться про позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмову отримувача допомоги від виховання дитини; нецільове використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасове влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір’ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги.
Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.
– Рішення про припинення не є кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка доглядає за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою, – коментує  Міністр юстиції України Павло Петренко. – Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об’єднаної територіальної громади.
У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.
Також у випадку невідвідування матір’ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.
За консультаціями звертайтеся у обласне, міські, районні управління праці та соціального захисту населення.
350 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

двадцять − 3 =