d93b9f35288899a91ec2c9d9519b654d11 грудня на сцені Рівненського облмуздрамтеатру відбудеться прем’єра першої української рок-опери «Біла ворона», написаної поетом Юрієм Рибчинським і композитором Геннадієм Татарченком.  Це насправді епохальна подія і не тільки для Рівного. Адже «Біла ворона» вперше виконуватиметься у супроводі оркестру. Інструментовку для естрадно-симфонічного оркестру спеціально для постановки у Рівному здійснив головний диригент Рівненського облмуздрамтеатру, заслужений артист України Зіновій Крет.

Твір має непросту історію. На початку 80-их років Юрій Рибчинський написав поему. Було шість різних варіантів. А потім виникла ідея зробити з поеми рок-оперу. Поет шукав визначну в історії людства постать, життя якої можна було б поставити у центрі твору –  і знайшов, нею стала Жанна д’Арк. Вона очолила свій поневолений французький народ у визвольній боротьбі проти англійців. Ім’я Жанни д’Арк стало символом самопожертви в ім’я любові до Батьківщини. Ще до народження Жанни існувала легенда, яку на початку Сторічної війни озвучив Мерлін, який служив при дворі короля Артура. Він сказав, що пройде декілька десятків років і Францію погубить розпусна жінка, а врятує — непорочна діва. Саме ця легенда підтримувала французів, які вірили в перемогу над бургундцями.

 Твір має своєрідне обрамлення  –  дія починається та закінчується на базарі, що підкреслює одну з ключових тез драми: все на світі продається.

За словами Юрія Рибчинського у інтерв’ю газеті «День» у 2005 році спочатку за тему «Білої ворони» брався інший композитор, але його музичні пропозиції поету не сподобалися. А Геннадію Татарченку відразу вдалось вловити суть і так продовжилась робота над рок-оперою. А потім із неї зажили власним життям на естраді такі шлягери, як «Біла ворона» (її чудово виконував Валерій Леонтьєв); «Віват, король!» — досі є в репертуарі Тамари Гвердцителі; «Пілігрими» (хоча не ввійшли до постановки, але писалися для рок-опери, їх співав Олександр Малінін)…

  • Пісні настільки стали популярними, що ми записали «Білу ворону» на платівку, згадує у інтерв’ю газеті «День» Ю. Рибчинський. –   У Будинку звукозапису зібралася класна команда: Караченцов, Гвердцителі, Малінін, Повалій, Леонтьєв, Білоножко та інші. До речі, щойно ми випустили платівку — розпався СРСР…

Першопрем’єра «Білої ворони» на театральній сцені відбулась у 1991 році в Театрі ім. І. Франка. Вона йшла з не перебійними аншлагами впродовж 11 років. У 2005 році вона була відновлена на сцені театру Російської драми ім. Л. Українки.

 Вже незабаром світ побачить рівненська версія рок-опери «Біла ворона» за участі усього творчого колективу Рівненського облмуздрамтеатру – акторів, балету оркестру.

Режисер-постановник: Максим Голенко (Запрошений для постановки з Києва)

Диригент: заслужений артист України Зіновій Крет

Сценографія і костюми: Алла Локтіонова

Балетмейстер: Максим Булгаков (Запрошений для постановки з Києва)

Дійові особи та виконавці:

Жанна д’Арк – Наталія БОЯРСЬКА, Оксана РЕКУНЕНКО

Жюльєн – заслужений артист України Станіслав ЛОЗОВСЬКИЙ

Кошон – заслужений артист України Віктор ЯНЧУК

Столітня війна – Ольга ЛОЗОВСЬКА, Ніна НІКОЛАЄВА (ГОДУНОК)

Шут-Диявол – Ігор НІКОЛАЄВ

Веселяк – Сергій БОНДАРУК

Менестрель – Микола БОБРИК

Карл – заслужений артист України Андрій КУДЕЛЯ

Архієпископ Реймський – народний артист України Георгій МОРОЗЮК

Кардинал Вінчестерський – заслужений артист України Петро ЛІСНІЧУК

Єпископ Кошон  – заслужений артист України Віктор Янчук

Повія – Вікторія КЛЄЩЕНКО-ПИЛИПЧУК, Жанна БИЧКОВСЬКА

Герцог Бургундський – Олег ПШИН

Жінки – Вікторія ФІСЬКОВИЧ, Алла ЛУЦЕНКО, Катерина ЛАПІНА

У масових сценах – артисти драми та балету

Біла ворона – це фразеологізм, який використовується для визначення людини, яка вирізняється у суспільстві поведінкою чи системою цінностей.

Ворони з білим оперенням у природі зустрічаються вкрай рідко. Їх колір обумовлений досить рідкісною мутацією – альбінізмом. Через такий окрас вони більш помітні хижакам і від того вразливіші. Альбіноси серед ворон – це надзвичайна рідкість. Вислів «біла ворона» зустрічається вже у староримського поета Ювенала (І-II ст. н. е.) у сьомій сатирі: «Раб може вийти в царі, бранці – дочекатися тріумфу. Тільки вдача така рідше білої ворони…»

Вигадка Ювенала сподобалася, її підхопили. З того часу минуло дві тисячі років, а ми й досі говоримо: «Це біла ворона», зустрічаючи людину, яка несхожа на оточуючих і різко виділяється з навколишнього середовища тими або інші якостям.

Біла ворона – дуже неоднозначний символ незвичайності, інакшості, часто межуючий зі стражданням, нерозумінням і відчуженням зі сторони оточення, і водночас певної обраності, чистоти і беззахисності.

Ірена Боровець завліт Рівненського облмуздрамтеатру

Читайте також у “Новинах по-рівненськи”:

Рівненському музичному училищу – 60!

На Рівненщині перевіряють свиноферми

ПРАЦІВНИКИ ПОЛІЦІЇ ПРОВОДЯТЬ ДОСУДОВЕ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗА ФАКТОМ СМЕРТІ БЕРЕЗНІВЧАНКИ

ХТО РОЗСТРІЛЯВ СОБАК У РІВНОМУ, З’ЯСОВУЮТЬ ПРАВООХОРОНЦІ

У Квасилові продають смогон прямо з вікна

На Рівненщині мобільні телефони не потрапили до засуджених

НЕЛЕГАЛА ІЗ АЗЕРБАЙДЖАНУ, ЯКИЙ ВЧИНИВ РОЗБІЙНИЙ НАПАД, ЗАТРИМАЛИ ПОЛІЦЕЙСЬКІ РІВНЕНЩИНИ

До Рівного завітає Національна капела бандуристів України

ОСББ Рівненщини ремонтують дах за кошти іноземних донорів

tomat_green-01

758 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + чотирнадцять =