Нещодавно Україною прокотилася моторошна новина, що священик УПЦ Московського патріархату із Запоріжжя, відмовився відспівувати загиблу дитину. В Запоріжжі дворічний малюк став випадковою жертвою самогубці. 31 грудня на дитину впав чоловік, який вистрибнув з вікна багатоповерхівки. Під час похорону дитини священик УПЦ МП відмовився відспівувати його, оскільки дитину хрестили в Київському патріархаті. Мати на колінах просила священнослужителя провести обряд, але він принципово відмовився. Запорізький митрополит Лука підтримав свого колегу і назвав його бездушний вчинок правильним. В додаток, той самий «славнозвісний» священик пізніше заявив, що всі діти хрещені в КП – приречені…
Відмова священика спровокувала хвилю невдоволення по всій країні. Українці висловлюють свій протест за допомогою флешмобу, приносячи до храмів МП іграшки та поширюючи у соцмережах світлини з хештегом «принеси ляльку».
Воно і не дивно, адже священик – в першу чергу, має співчувати кожному, незважаючи на те, мусульманин це, іудей, чоловік чи жінка, ходить людина до церкви Київського патріархату чи Московського. Він має розуміти, що Господь дав йому благословення допомагати всім, хто цього потребує. Господь каже: «Придите ко мне все нужденные». Він не говорить: прийдіть до мене з того патріархату, а з цього не приходьте.
Але чомусь в УПЦ МП (хоча по суті філіал РПЦ) інтерпретують все по-своєму. То, з незрозумілих мені причин, вони канонізують царя, то солдата, який воював в Чечні і вбивав мирне населення і там же загинув. Священики цілують руки Путіну в прямому сенсі цього слова, агітують за нього, а кожне його слово видають своїм парафіянам як єдине правильне.
І тут виникає питання – як будуть реагувати московські церковники на заяву Путіна, в якій він порівняв комунізм з християнством, а мавзолей Володимира Леніна – з шануванням мощів святих.
“Може бути, я зараз скажу щось таке, що комусь може і не сподобатися, але я скажу так, як я думаю. По-перше, віра завжди нас супроводжувала, вона зміцнювалася, коли країні нашій, народу нашому було особливо важко. Були такі зовсім жорсткі «богоборческие» роки, коли знищували священиків, руйнували храми. Але одночасно створювали нову релігію. Комуністична ідеологія, вона дуже схожа на християнство, насправді: свобода, рівність, братерство, справедливість – це все закладено в Святому Письмі, це все там є. А кодекс будівника комунізму? Це сублімація, це просто такий примітивний витяг з Біблії, нічого нового не придумали “.
“Ось дивіться, Леніна поклали в мавзолей. Чим це відрізняється від мощів святих для православних? Коли мені кажуть, що немає, в християнстві немає такої традиції, ну як же немає, в Афон їдьте, подивіться, там мощі святі є, та й у нас ось тут теж святі мощі “, сказав Володимир Путін.
Вангую – невдовзі канонізують Леніна, бо що сказав Путін, те і кажуть РПЦ, а в наслідку в УПЦ МП. Як завжди вигадають якусь історію, посилаючись на фейкові засекречені архіви про праведне життя Леніна і канонізують.
Повертаючись до нещодавньої цинічної відмови московського священика відспівувати хлопчика хочу зазначити, що окремі депутати теж відреагували на чергову витівку УПЦ МП.
Так, минулого тижня в пресі з’явилась інформація, що група ініціативних нардепів зареєстрували звернення до РНБО, Мін’юсту і Департаменту Мінкульту у справах релігії.
Вони закликали профільні органи «вжити заходів щодо антидержавної діяльності УПЦ МП».
Зокрема, автори звернення звинувачують МП в антидержавній позиції ( «публічно заперечує факт російської агресії, підтримує окупаційні режими в Криму і на Донбасі») і просять змінити назву УПЦ на «Російську православну церкву в Україні», визначивши їй статус іноземної церкви. Священиків УПЦ МП також регулярно звинувачують у зв’язках з бойовиками на Донбасі, близькості до проросійських організацій. Крім звинувачень, докази їх вчинків також регулярно надаються.
Нардепи вимагають почати процес повернення істинно українським церквам святинь, які були “незаконно присвоєні московською церквою”.
Однак, скоріше за все повториться ситуація з намірами прийняття законопроектів № 4128 про зміни до закону “Про свободу совісті та релігійні організації”
та № 4511 “Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана парламентом України державою-агресором”, коли УПЦ МП, хоча вже простіше сказати – РПЦ, організовуватиме пікети Верховної Ради, КМУ і т.д. і прийняття рішення відкладуть в далекий ящик, оскільки тема досить складна і небезпечна, оскільки свої тенета РПЦ розкидала в Україні вже не одне десятиліття і сотні тисяч голів вражені пропагандою, а прозріння діло не одного дня.
Юрій Бігун
217 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

девятнадцять + сімнадцять =