За роки своєї служби у карному розшуку Микола Мельничук розкрив сотні злочинів і кожен із них – це окрема історія та неоціненний досвід. За понад 15 років практичної служби Микола Володимирович пройшов шлях від оперуповноваженого до керівних посад у службі карного розшуку.
– Розкажіть, будь-ласка, з чого розпочалася Ваша служба?
– У 1999 році я вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ і у 2003-му прийшов служити оперативним співробітником Рівненського міського відділу міліції на той час. Відтоді увесь час працюю у карному розшуку. Перебував на різних посадах, був начальником карного розшуку Рівненського районного відділу, заступником по оперативній роботі у Корецькому відділі. Нині займаю посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах управління карного розшуку ГУНП в Рівненській області.
– То Ви вже близько 16 років працюєте безпосередньо у карному розшуку?
– Так, більше 16 років практичної роботи, вже йде 17-й.
– За час Вашої служби було, напевно, дуже багато розкрито злочинів, розкажіть, про один із найсвіжіших та цікавих випадків.
– Найсвіжіший цікавий випадок, ми саме знаходимося на території, де був вчинений злочин – це Мирогощанський аграрний коледж. Починалося все з того, що у травні 2018 року нам надійшла інформація від оперативних співробітників Чернівецької області, що у Рівне приїхали гастролери з Одеської області. За інформацією, вони займалися тим, що вчиняли крадіжки із банкоматів. Ми встановили їх місцезнаходження, зловмисники винайняли квартиру у Рівному. Також встановили автомобіль, на якому вони пересувалися, відповідно отримали ухвалу на проведення негласних слідчих розшукових дій і почали за ними слідкувати цілодобово. До нас приєдналися колеги із Чернівецької області, тому що у них також була інформація про скоєння злочинів на території їхнього обслуговування.
– Скільки часу Ви за ними так слідкували?
– Це було впродовж трьох діб, перші три доби, коли вони були у Рівному. Ми з’ясували, що на території міста вчинили крадіжку з офісного приміщення. Зазначений злочин задокументували. За наявною оперативною інформацією розуміли, що їхня специфіка це крадіжки із банкоматів, тому все ж таки вирішили затримувати їх на крадіжці із банкомата. Наступного дня після крадіжки з офісу зловмисники, під нашим спостереженням, поїхали у сторону міста Дубно. Вони поводили себе таким чином, що наблизитись до них було трохи проблемно. Ми розуміли, що десь у районі Дубно – Мирогощі може бути вчинена крадіжка, тому провели вибірку всіх банкоматів у тій місцевості. Встановили всі можливі місця вчинення злочину. До оперативних заходів із затримання злочинців залучили працівників управління карного розшуку, Рівненського відділу і районного відділення поліції та Дубенського відділу. Також ми залучили дві групи із спецпідрозділу КОРД, оскільки знали, що в осіб може бути і зброя. Інформації про гастролерів було, скажемо, трохи малувато, але ми були готові їх затримувати.
– Це все робилося швидко та оперативно?
– Так, все робилося швидко й оперативно. У нас не було часу, не було конкретного об’єкта, ми не розуміли, що вони будуть робити. Дуже велика кількість сил і засобів були задіяні. Оперативні служби працювали дуже чітко, допомогли в цій ситуації. В нічний час група зловмисників на автомобілі здійснила виїзд у напрямку Дубно. По дорозі було кілька розворотів, знову верталися у напрямку Рівного, приходилося їх «відпускати». Ми вже із співробітниками КОРДу були готові до затримання, тільки чекали, який об’єкт вони оберуть.
– Тобто, вони намагались заплутати сліди?
– Так, вони намагалися заплутувати сліди. Було чітко зрозуміло, що це не перший їхній злочин. Мобільні телефони вони залишали за місцем проживання, там де винаймати житло, виїжджали тільки з робочими трубками – радіостанціями. Попередньо вдень оперативні служби зафіксували, коли вони купували болгарку, круги, лом. Ми розуміли, що вони будуть скоювати злочин, пов’язаний безпосередньо із використанням цих інструментів. Ми вирішили, що це буде банкомат і не помилилися. Встановивши, що вони приїхали в Мирогощу, знайшли автомобіль, на якому вони рухались, та залишили біля заїзду на територію коледжу.
– А як вони проникали у приміщення?
– У приміщення вони проникли через вікно тильної сторони адмінбудівлі. На момент, коли планувалося затримання, ми не знали про те, чи є хтось всередині приміщення. Думали, можливо, що це крадіжка, але припускали, що тут можуть бути люди. До того ж, аналогічний злочин був тут вчинений у 2016 році, тоді зв’язали сторожа. Ми не могли допустити, щоб людей взяли у заручники та завдали їм ушкоджень, тому певний час спостерігали за зловмисниками. Двоє чоловіків різали банкомат болгаркою, один – ходив по приміщенню. На фінальній стадії заходів було прийнято рішення затримувати їх тільки в той момент, коли вони будуть всі троє чітко на видноті. Для безпосереднього затримання зловмисників була дана команда КОРДу, відповідно усе управління спецоперації перейшло до них. У певний момент, коли спецпризначенці чітко бачили їх всіх трьох разом, швидко прийняли рішення та в один момент їх затримали. Один із злочинців намагався втекти, але його відразу затримали. Все відбувалося у нічний час, що ускладнювало проведення заходів, тим більше, що ми і КОРД працювали на фактично незнайомій території. Спецпризначенці перед затриманням сформували відразу дві групи та два сценарії: або під час відходу біля машини проводити затримання або безпосередньо на місці скоєння злочину. Зловмисників затримали безпосередньо на місці вчинення злочину, вони були в балаклавах і рукавицях. У приміщенні ми виявили зв’язаними жінку та чоловіка, вахтера і охоронця, яким нападники погрожували викруткою та ножем. За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 3 статті 187 Кримінального кодексу України (розбій – авт.). У подальшому їх арештували без права застави. Також вони перевірялись на причетність до інших злочинів, їм доведено крадіжку, вчинену з офісу у Рівному.
(Підійшовши ближче до приміщення Микола Володимирович показав безпосередньо місце вчинення злочину, а також, де саме знаходився банкомат. Нині там просто стіна. – авт.)
Один із співробітників оперативної служби пролежав більше півгодини в ось цій клумбі (показує – авт.), чітко надавав інформацію КОРДу. Ще такий цікавий факт, що коли з ними спілкувалися першопочатково, вони вину не визнавали, казали, що який банкомат, ми тут випадково знаходимось і випадково проходили. Тобто, це люди, які професійно займаються злочинною діяльністю, але ми припинили це спільно із співробітниками Чернівецької області.
– Тобто потрібно докласти багато зусиль, щоб викрити та задокументувати таких злочинців?
– Скажемо так, що фінальна стадія була у Рівненській області, а основна кропітка робота, що вийшли на них, це була все-таки робота оперативників Чернівецької області. Реалізували заходи ми, і реалізували досить успішно, підтримали колег з Чернівецької області й віднеслися до цього дуже серйозно, тому що серйозні злочинці і маємо результат – їх затримано.
– Напевно, важливе значення тут відіграла також взаємодія між областями та підрозділами?
– Так, однозначно, високий рівень взаємодії і координації дій відіграє вирішальну роль. Тому що так просто із зловмисниками, які займаються професійно злочинною діяльністю не вийде впоратися. Якщо їх не відпрацьовувати та не затримувати на місці вчинення злочину, потім можуть виникати труднощі із доказовою базою і дійсно професійні злочинці можуть уникнути відповідальності.
– Ви розповіли яскравий приклад розкриття злочину, розкажіть будь-ласка, що взагалі для Вас означає карний розшук, служба у карному розшуку, у якій Ви провели вже майже 16 років?
– Це робота, яка займає більшу частину життя, яка постійно проходить через усе твоє життя. Де б ти не був, йдеш у відпустку, на відпочинок, всеодно ти думаєш про якийсь там нерозкритий злочин, про якісь схеми, як їх розкрити. Дуже серйозні корективи вона вносить.
– Це стало частиною Вашого життя?
– Так, аякже, як будь-яка інша робота… залежно від того, хто як відноситься. Це робота, яка створює особистість, ким ти став, хто ти є – це багато в чому завдяки їй.
– А взагалі, що стало вирішальним у виборі Вашої професії? Чому Ви пішли власне на цю службу?
– Так трапилося, але я ні про що не шкодую.
– Що Вам додає сил та натхнення у роботі, де Ви їх черпаєте?
– Дуже важливо у нашій роботі, у роботі оперативника – це підтримка близьких людей, сім’ї. Вона у мене є, цілком і повністю, там і черпаю натхнення. Я люблю свою роботу і люблю свою сім’ю. Люблю подорожувати, не завжди виходить, намагаюся на вихідних хоча б недалеко якесь озеро чи замок подивитися.
– За час служби Вам траплялися випадки, коли ви рятували життя людей, можливо навіть і не пов’язані із розкриттям злочинів?
– Можливо. Назву це так. У моїй практиці було два випадки, коли ми працювали по групах, які вчиняли розбійні напади. Отримували інформацію, що є зброя і у наступний злочин, який вони будуть скоювати, можливо, і застосовуватимуть зброю. Тоді приймалися рішення про затримання людей до вчинення того злочину. Можливо, комусь таким чином і врятували життя. Тобто, ми розуміли, якщо виникне необхідність, злочинці будуть застосовувати зброю, тому ми не чекали, коли вони діятимуть, а затримували по тих матеріалах, які у нас були напрацьовані попередньо. Це було за мою роботу у поліції двічі. Ми втрачали щось у доказовій базі, але таким чином врятували комусь життя.
– На Вашу думку хороший оперативник – це?
– У першу чергу, це повинен бути хороший психолог, хороший аналітик і артист (посміхається – авт).
Любов Белаш, поліція Рівненської області
500 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім + 11 =