Ти знаєш, у тебе так відросло волосся
І очі стали не такими сумними.
Певно, ти і справді з ним щасливІша…
Певно, ти і справді щаслИвіша з ним.
А я от не дуже зживаюсь з системою,
Знаєш, в мені щось постійно бореться.
Пам’ятаєш пісню, що стала лейттемою.
Лейттемою, здається, так говориться?
Мовчиш… не рада мене ти бачити?.
Ну що ж, заспокойся, красуне, не плач.
Добряче малими ми напартачили.
Зламалися від дріб’язкових невдач.
Тепер ти щасливіша, я ж бачу, розквітла.
Це доля… та часто мені ти снишся.
В душі ще до тебе багато світла.
Скажи, ти ще й досі на мене злишся?

(с) Олександра Григорчук