Минулого місяця в Києві відбулася презентація книжки «Memento momentum свободи». Це збірник історичних оповідань, що ввійшли до переможців конкурсу ProМинуле, організованого ЛітАкцентом і видавництвом «Темпора». Темою першого конкурсу були Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. Однією із призерок у конкурсі ProМинуле є молода дубенчанка, журналістка і віднедавна талановита письменниця – Юлія Лісовська.  Про це пише Ксеня ГАЛИЦЬКА  у блозі “Знай більше“:
Юлія Лісовська більше відома нашому краю, як телеведуча ТРК «Дубно». Ще з минулого року Юлія почала вести авторський відеоблог і має канал на «Ютубі», де ділиться своїми враженнями після прочитання найрізноманітніших видань. Майже про сотню книг і цікавих рецензій до них користувачі «Ютубу» дізнались саме від дубенчанки, яка своєю працею заохочує їх читати і цікавитись сучасною літературою.
Оскільки «Memento momentum свободи» ще «свіженьке видання», яке тільки но готується «для споживання» і однією із авторок є Юлія Лісовська, то кортіло якнайшвидше поспілкуватися із нею, щоб дізнатися про конкурс, перемогу в ньому та про новелу, яка так зацікавила професійне журі.
– Юліє, розкажи про конкурс і як виникла ідея взяти в ньому участь? 
– Про конкурс історичного оповідання PROминуле я дізналася з Інтернету. І відразу загорілася ідеєю щось написати і взяти в ньому участь. Мало хто знає, але диплом бакалавра я отримала за спеціальністю “Літературна творчість”, а вже потім був диплом магістра “Філології”. І перший, і другий дипломи були червоними. Тому теоретично завдання перед собою поставила не важке, але практично написати оповідання – справа не з легких, особливо, якщо хочеш, щоб це дійсно був текст вартий уваги і перемоги в конкурсі. А перемогти я хотіла, чесно. Часу для роботи над ним, як завжди не вистачало. Бо коли є натхнення, то немає часу і навпаки. Тому найчастіше писала вночі.
– Це перший подібний конкурс в твоєму житті?
– Ні, не перший. Одного разу, у 2016-му році,я вже брала участь у літературному конкурсі. Він був присвячений темі Української Повстанської Армії і моя новела “Калиновий вирій”, як би то нескромно звучало – потрапила у список найкращих і була надрукована у збірці “Лісові хлопці. Це була проза про УПА від видавництва «Дискурсус». Тоді ще новелу допомагав мені редагувати наш дубенський письменник Микола Оттов, за що йому досі вдячна.
– У тебе вже був досвід, тож працювати над цьогорічним оповіданням, мабуть, було вже простіше? Чи навпаки?
– Працювати з історичною прозою не було для мене чимось новим. Звісно, були свої труднощі, оскільки темою конкурсу PROминуле стали Українські визвольні змагання 1917-1921 рр. Все-таки потрібно було вивчити, про що пишеш, пригадати з курсу шкільної та університетської програми, адже текст мав бути історично правдоподібним.
– А задум? Сюжетна лінія? 
– Починаючи писати я не знала про що буде оповідання, не знала його назви, і звісно, що навіть не уявляла, як воно завершиться.
– Все, як в творчих людей. 
– Ну, так. Вийшла розповідь про просту звичайну дівчину, яка потрапила до лав махновців, але не буду розказувати деталей. Про це можна прочитати в самому оповіданні, в книзі “Memento momentum свободи”, яка була опублікована в результаті конкурсу.
– Вмієш ти інтригувати. Але з твого дозволу я трішки розповім читачам більше, адже знаю, що у твоїй новелі «Наречена» головна героїня – вагітна дівчина, яку покинув напризволяще її наречений. Через деякий час дівчина опиняється в лавах махновців і воює з ними на рівних. Також там оживають історичні українські пісні та примовки, які ти вплела у текст. Це сприяє ще більшому зануренню в тогочасну атмосферу. Складно було вже це правильно продумати і написати?
– Не скажу, що було легко. Мені дуже хотілося передати дух тих подій, психологію та почуття дівчини. Саме для цього до тексту залучила фрагменти українських народних пісень та примовок. Не одну годину витратила, щоб знайти саме ті, якими користувалися в той час. Приблизно три місяці у мене пішло, щоб написати і відшліфувати оповідання, яке в книзі зайняло приблизно двадцять сторінок.
– Ти молодець! А коли дізналася про результати конкурсу? Довго мучила невідомість?
– Надіслала новелу і стала чекати. Звісно, хотілося перемогти, і коли у травні прийшло повідомлення, що мій текст потрапив у 15 найкращих і мене запрошують на нагородження, я була рада неймовірно. Хоча здогадувалася, що у трійку переможців навряд чи увійду. Так і трапилося. Але все одно знати, що твоє оповідання визнали одним із найкращих із 95-ти текстів (саме стільки творів надійшло на конкурс) таки трохи тішить. І ось в результаті з’явилася книга.
Додам, що вже оголосили про початок ІІ конкурсу Proминуле, його тема – “Українська еліта XIX ст.”, тому дубенчани і мешканці нашого краю долучаються.
– Дійсно, є нагода талановитим спробувати власні сили. Але після розмови із тобою дуже хочеться, щоб до рук скоріше потрапила книга «Memento momentum свободи». Тож із нетерпінням будемо чекати, коли видання буде у продажі в місцевих книгарнях та в Інтернеті. 
Дякую тобі, Юлечко, за розмову. Творчого тобі натхнення, успіху в житті та творчості. 
Спілкувалась Ксеня ГАЛИЦЬКА  у блозі “Знай більше” 
189 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять + шістнадцять =