Лікар-фтизіатр Ірина Полюхович: «Туберкульоз не передається через рукостискання чи посуд».

Здоров’я є головним пріоритетом, тож питання щодо можливості зараження туберкульозом в час війни та стресу, займає чільне місце. Щоб розібратися у цьому питанні, розповісти про факти та розвіяти міфи щодо цієї недуги та з нагоди Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом, який відзначається щороку 24 березня, ми звернулися до лікаря-фтизіатра Рівненського обласного фтизіопульмонологічного медичного центру.

Чи можна заразитися туберкульозом в громадському транспорті, кав’ярні та інших публічних місцях?

Ні тому, що туберкульоз не так швидко передається, як інші інфекції. Зазвичай заражаються люди, які проводять з людиною з туберкульозом легень тривалий час в одному приміщенні: приблизна межа – вісім годин щодня впродовж трьох місяців до початку лікування.

Чи туберкульоз передається через побутові речі?
Це захворювання передається лише повітряним (аерогенним, аерозольним )шляхом і НЕ передається через рукостискання, воду, їжу, спільне користування посудом… Туберкульоз передається через повітря лише за умови тривалого перебування в закритому приміщенні разом з людиною з туберкульозом легень, яка кашляє і не отримує лікування

Чому обстеження на туберкульоз буде не зайвим навіть тим людям, які не мають ознак хвороби?
Захворіти на ТБ може будь-хто! У деяких людей вищий ризик зараження, а саме: в осіб які живуть з ВІЛ; людей, які мали контакт з бактеріально підтвердженим випадком легеневого ТБ та/або ТБ органів дихання; людей, які мають шкідливі звички (вживають наркотики, курять, зловживають алкоголем); людей з хронічними респіраторними захворюваннями; людей із супутніми захворюваннями, що призводять до пригнічення імунітету (цукровий діабет, злоякісні новоутворення, імуносупресивна терапія та терапія інгібітором ФНП-α); людей з дефіцитом харчування; звичайне зниження імунітету внаслідок сильного стресу або шкідливих звичок може створити додатковий ризик розвитку туберкульозу.
У більшості людей, які вдихають збудник туберкульозу та заражаються, організм здатний боротися з мікробами ТБ, щоб зупинити їх розростання. Бактерії стають неактивними, але вони залишаються живими в організмі та можуть стати активними пізніше. Це називається латентною туберкульозною інфекцією (ЛТІ). Люди з ЛТІ не мають симптомів, не почуваються хворими, не можуть передавати мікроби туберкульозу іншим. Зазвичай мають позитивний результат аналізу крові (квартифероновий тест). У людей з ЛТІ може розвинутись ТБ, якщо вони не отримують лікування від ЛТІ. Лікування ЛТІ має важливе значення, оскільки воно суттєво знижує ризик того, що ЛТІ переросте у захворювання на ТБ. Однак, якщо мікроби ТБ стають активними в організмі та розмножуються, людина перейде від ЛТІ до захворювання на туберкульоз.

Як відбувається обстеження і де це можна зробити?
У сімейного чи лікуючого лікаря необхідно заповнити скринінгову анкету, яка містить 11 питань, що дозволяють оцінити потребу в подальшому обстеженні і за скеруванням сімейного лікаря, або особистим зверненням в найближчий фтизіопульмонологічний центр. Сьогодні доступні швидкі та якісні молекулярно-генетичні методи виявлення туберкульозу, шляхом дослідження мокротиння. Завдяки їм можна визначити наявність захворювання та чутливості мікобактерій захворювання до протитуберкульозних препаратів за 1-2 годин. Цей метод Xpert MTB/XDR дає змогу значно скоротити термін призначення лікування пацієнтові і забезпечує оптимальний шлях до одужання. Діагностика ТБ полягає у визначенні локалізації процесу (рентгенологічне обстеження),мікробіологічному підтвердженні та ідентифікації збудника (лабораторне).

Чи завжди кашляє людина з туберкульозом?
Ні! У 90% людей туберкульоз вражає легені і тоді частіше присутній симптом – кашлю. Але захворювання може ушкодити інші органи: нирки, хребет, мозок, лімфатичні вузли, кишківник, шкіру, статеві органи…

Чи можуть люди з ТБ працювати у колективі, що і як для цього вони мають зробити?
Не всі люди з туберкульозом є джерелом інфекції, а лише ті, які мають туберкульоз легень, дихальних шляхів, або гортані та є бактеріовиділювачами та кашляють і не отримують лікування, бо вже через кілька тижнів після початку ефективного лікування особа не може нікого інфікувати. Хворі на туберкульоз легень без бактеріовиділення, а також із позалегеневим туберкульозом (за винятком поєднання легеневої та позалегеневої форм) не є контагіозними.
Людини з туберкульозом легень, негативним за мазком мокротиння під час виявлення, та позалегеневим туберкульозом, якщо дозволяє стан, можуть продовжувати роботу, або навчання впродовж усього курсу лікування. Найголовніше – суворо дотримуватися усіх призначень та рекомендацій лікаря, через кілька тижнів після початку ефективного лікування людина з туберкульозом не може нікого інфікувати.

Як стигматизація впливає на бажання пацієнта лікуватися і на сам процес одужання?
Стигма має багато негативних наслідків, наприклад, заперечення людьми своєї хвороби, або намагання приховати її від знайомих чи сім’ї. Страх відчуження є причиною того, що хворі не звертаються за допомогою до установ охорони здоров’я і не проходять курс лікування. Багато людей, не знаючи, що у них є туберкульоз, бояться пройти тестування через стигму, яка існує. Відчуття сорому, страху, бажання ізолюватися знижує ймовірність звернення до лікаря, щоби своєчасно отримати допомогу. Якщо не розпочати лікування якомога раніше, ризик інфікувати інших підвищуються. Так стигма впливає і на ймовірність поширення хвороби в суспільстві. Тому якщо люди з туберкульозом не зазнаватимуть стигми, вони не боятимуться звертатися по медичну допомогу. І швидше розпочинатимуть курс лікування й одужуватимуть.

Чи можна туберкульоз вилікувати народними методами?
Єдине, що зробило туберкульоз виліковним – це спеціальні антибактеріальні ліки. Світова наука витрачає значні ресурси на пошук нових, більш ефективних препаратів, які дозволять скоротити час лікування і мають менше побічних ефектів. Усі «традиційні» засоби боротьби з туберкульозом (собачий чи борсучий жир, сушені комахи, трави) люди застосовували у часи, коли не було сильних антибіотиків для лікування захворювання. У такий спосіб намагалися компенсувати дефіцит необхідних для одужання харчових речовин – білків, мікро і макроелементів. Але в ті часи туберкульоз однаково був смертельною недугою. Тож одужати без приймання протитуберкульозних препаратів і чіткого дотримання схеми лікування не можливо!