Фізичний терапевт з Рівненщини розповів про та вплив війни на його роботу

Фізична терапія в Україні набуває дедалі більшої важливості, особливо в умовах повномасштабної війни. Зростання кількості пацієнтів із важкими травмами та політравмами вимагає нових підходів до реабілітації.

Юрій Макарець, фізичний терапевт Рівненського обласного госпіталю ветеранів війни, розповідає про зміни у ставленні до професії та вплив війни на його роботу.

Закінчивши вищий навчальний заклад, Юрій почав шукати роботу. Спочатку працював масажистом, але швидко зрозумів, що масаж є лише додатковим методом. Він не може замінити активної реабілітації, під час якої, за допомогою вправ, пацієнт покращує власне функціонування, силу та витривалість.

Цей пошук привів його до фізичної терапії. Закінчивши факультет фізичної терапії та ерготерапії, він розпочав свій професійний шлях.

«Фізична терапія є основою реабілітації», – наголошує Юрій. Фізичні терапевти допомагають пацієнтам відновити втрачені рухові функції організму, формуючи міцний фундамент, на якому будується успіх усієї мультидисциплінарної реабілітаційної команди.

Повномасштабна війна значно збільшила потребу у фізичних терапевтах. Десятки тисяч людей зазнали важких бойових травм, що вимагає ефективних та доказових методів відновлення.

Фізичний терапевт – це не лише фахівець, а й наставник і підтримка для пацієнта. Для успіху в цій професії необхідні такі якості, як емпатія, пунктуальність і комунікабельність.

Часто пацієнти плутають лікувальну фізкультуру (ЛФК) та фізичну терапію. Однак це різні напрямки. ЛФК – це комплекс фізичних вправ, спрямованих на загальне оздоровлення. Фізична терапія ж базується на відновленні конкретних функцій людини.

Фізичні терапевти оцінюють функціональні порушення за спеціальними шкалами, разом із пацієнтом визначають реабілітаційні цілі та розробляють індивідуальний план реабілітації. ЛФК таких підходів не передбачає.

Найбільшим натхненням для фізичного терапевта є результати його роботи. Спостерігати, як пацієнт, що ще вчора не міг рухатися, робить свої перші кроки, – безцінний досвід.

«Кожен маленький успіх пацієнта – це велика перемога. Навіть якщо людина залишається у кріслі колісному, ми допомагаємо їй адаптуватися до нового життя, знайти мотивацію, відчути свою значущість», – зазначає Юрій.

Особливо вражає історія молодої сім’ї, де чоловік отримав важку травму хребта. Попри повну втрату рухливості, його дружина залишилася поруч, підтримувала його та допомагала адаптуватися. Такі історії доводять, що справжня любов і підтримка здатні подолати будь-які труднощі.

Фізична терапія – це не просто професія, а можливість змінювати життя людей. Сьогодні вона, як ніколи, важлива для України, допомагаючи тисячам людей повернутися до звичного життя після важких травм.

Повідомляє Міністерство охорони здоров’я України