У Рівному освятили «Рушники надії» вишиті на честь зниклих безвісти та полонених захисників

У Свято-Покровському кафедральному соборі Рівного відбулася зворушлива та символічна подія — освячення «Рушників надії», створених родинами зниклих безвісти та полонених українських захисників у межах всеукраїнської акції. Чин освячення звершив керуючий Рівненською єпархією ПЦУ, Митрополит Рівненський і Острозький Іларіон.

В акції взяли участь начальник Рівненської ОВА Олександр Коваль, його заступник Ігор Павленко, голова обласної ради Андрій Карауш, секретар Рівненської міської ради Віктор Шакирзян, представники культурних інституцій, громадськості, рідні полеглих та зниклих безвісти військовослужбовців.

«Рушники надії з іменами зниклих безвісти або полонених військовослужбовців освятили у Рівному. Вишивали їх у різних куточках області. Після освячення ці обереги представлять на широкий загал у музеях Рівненщини. Вони — не просто вишивка, це підтримка, а також символ віри та надії для тих, хто чекає», — зазначив начальник ОВА Олександр Коваль.

До Рівного привезли п’ять рушників, створених у громадах Рівного, Вараша, Сарн, Володимирця та Березного. Кожен з них — унікальний, бо вишитий руками тих, хто щодня живе надією та молитвою за своїх рідних.

Першим експонувати рушники буде Рівненський обласний краєзнавчий музей.

На рушнику Рівненської громади вишито понад 150 імен зниклих безвісти мешканців області. Його виконано у техніці ниткографії — авторській методиці відомої рівненської майстрині Олени Медведєвої, яка створює унікальні вишиті книги. Загалом до вишивки Рівненського рушника долучилися понад 200 людей — переважно жінки, але серед учасників був і один чоловік, який працював над рушником у Дубенському замку.

У Сарненській громаді, де налічується 180 зниклих безвісти, вирішили вишити назви військових частин, у яких служили рідні.

Координаторкою акції у Рівному  стала Руслана Броновицька, мама загиблого воїна Дмитра. Її син тривалий час мав статус зниклого безвісти, і лише нещодавно родина отримала підтвердження його загибелі. Її історія стала одним із сильних мотиваторів для об’єднання родин області у спільній творчій і духовній роботі.

«Усі ці жінки живуть у стані невизначеної втрати. Це один із найважчих психологічних станів, коли людина роками перебуває в невідомості. Тому робота над рушником стала для кожної з нас своєрідною молитвою. У кожному стібку, у кожному слові “люблю” та “чекаю” закодована наша віра в те, що рідні повернуться додому», — говорить Руслана Броновицька.

Фінал всеукраїнської акції «Рушник надії» відбувся 1 жовтня у Патріаршому Соборі в Києві, де представили рушники з різних регіонів України у тому числі і Рівненщина. Нині рівненські полотна отримали духовне благословення та розпочнуть свою музейну подорож Рівненщиною.

Підготовлено за матеріалами Рівненської ОДА