«Кросна. Хаб автентичних ремесел»: у Березному створили простір для збереження поліської спадщини

У Березнівському краєзнавчому музеї відбулася фінальна презентація чотирьох місяців клопіткої та натхненної праці, результатом якої стало успішне втілення проєкту «Кросна. Хаб автентичних ремесел». Цю важливу для всієї громади ініціативу вдалося реалізувати завдяки підтримці Українського культурного фонду, у партнерстві з громадською організацією «Студія спадщини» та за співфінансування Березнівської міської ради. За оновленими стінами закладу ховається велика праця, любов до рідного краю та кропітке дослідження місцевої спадщини, адже в межах ініціативи створили два нові експозиційні зали, кожен із яких розповідає свою унікальну історію.

Перший зал присвячений серцю проєкту – ткацькому ремеслу та прадавній орнаментиці, що постає не просто виставкою під склом, а справжнім простором живих родинних історій. Під час підготовки було зібрано десятки спогадів, переказів та унікальних вишитих і тканих речей, які поколіннями зберігалися у скринях бабусь, тож за кожним візерунком, рушником чи сорочкою стоїть доля конкретної поліської родини, її радість, біль, молитва та надія. Особливою гордістю цієї експозиції є відновлений 200-літній ткацький верстат — кросна, який увесь цей час мовчав, але завдяки золотим рукам та неймовірному таланту місцевої майстрині Галини Логощук знову ожив. Пані Галина не лише допомогла відродити й налагодити старовинний механізм, а й повернула йому голос: тепер ці кросна знову здатні творити справжнє автентичне полотно, поєднуючи століття.

Другий експозиційний зал розкриває перед відвідувачами багатий світ інших традиційних ремесел регіону, адже Полісся завжди славилося своїми умільцями, тож в одному місці вдалося поєднати чотири ключові напрямки: гончарство із теплом глини та перетворенням землі на мистецтво, бондарство з витонченою технікою обробки дерева й створення дубових діжок за старовинними технологіями, бортництво як один із найдавніших промислів лісового бджільництва та плетіння з лози, соломи й коріння, де втілено практичність і красу народної фантазії. Водночас приміщення перетворилося на сучасний освітньо-подієвий хаб із якісною мультимедійною технікою, проєктором, телевізорами та зручними меблями-трансформерами для проведення майстер-класів, воркшопів і культурних зустрічей.

Як зауважила керівниця проєкту Наталія Трохлюк, команда прагнула створити живий простір для навчання, розвитку та вивчення традицій, адже кросна стали символом зв’язку поколінь, де люди можуть збиратися й відчувати своє коріння. Привітати музейну родину завітав Березнівський міський голова Руслан Пилипчук, який відзначив, що оновлення приміщень стало однією з найкращих інвестицій із міського бюджету, а міська рада й надалі готова підтримувати подібні ініціативи. Важливою подією дня стала й презентація книги «Поліські кросна починають говорити», яка підсумувала багаторічні дослідження Березнівщини. Сьогодні «Кросна. Хаб автентичних ремесел» — це не просто музей, а простір збереження ідентичності, адже в часи, коли ворог намагається знищити українську культуру, таке відродження традицій є нашою силою та нашою відповіддю.