Слід війни не приховати бинтами й пов’язками…

Напередодні Дня Незалежності України на території Рівненського військового госпіталю відбувся благодійний концерт на підтримку українських військових. Потрапили на захід і Новини по-рівненськи.
В житті не буває випадковостей. Розмовляючи вранці з приятелькою по телефону, я дізналася від неї про цікаву подію, котра мала відбутися ввечері. Вона повідомила мені, що на території Рівненського військового госпіталю, має виступити її друг зі своїм гуртом.

Захотілося подивитися і послухати, а заодно, побувати там, де лікуються мужні хлопці, які приїхали із жахливого середовища війни, котра пожирає Україну на сході.
Потрапивши на територію військового об’єкту за декілька хвилин до початку заходу, я мала можливість поспостерігати за тим, як заповнюється людьми невеличкий майданчик надворі (до речі, це все дійство відбувалося на подвір’ї, акустичний концерт на свіжому повітрі). Люди збиралися абсолютно різного віку – від малесеньких діточок до панів та панянок поважного віку. Прийшли й ті, заради кого все організували, себто солдати. Їх було не багато, всі травмовані. В кого перев’язане плече, в кого – нога… Найтяжче звісно дивитися у їхні обличчя – слід  війни  не приховати бинтами й пов’язками.

Концерт розпочався виступом гурту «АРОМОТЕРАПІЯ», Андрія Запеклого та Олексія Завалена. Творчий тандем реперів із Рівного й Луцька, котрі з великою повагою зверталися до героїв висловлюючи їм свою небайдужість за допомогою техніки репу й хіп-хопу.

На початку концерту, біля імпровізованої зеленої сцени-майданчику встановили коробки, куди усі небайдужі могли кидати гроші на придбання ліків для воєнних у зоні АТО.

Другим виступив відомий та популярний Рівненський гурт «FARINHATE». Хлопці грали й співали надзвичайно щиро. Вразив своєю відкритістю вокаліст гурту Олексій Дивачевський в голосі, якого справді звучала душа.

Всі виступаючі, у ході вечора, зверталися з гордістю та словами вдячності й подяки до тих юнаків й чоловіків, котрі нещодавно приїхали з воєнного пекла, вже нездорові. І, можливо, трохи одужавши, знову поїдуть туди, захищати нас. Олексій на завершення виступу виконав пісню «Темная ночь» у власному гітарному супроводі. Чи могли ми ще декілька років тому, слухаючи трек із радянського кінофільму «Два товарища», подумати наскільки актуальними скоро стануть ці слова?!

Серед виступу один із госпіталізованих, який схоже до цього моменту не був на концерті, покликав свого побратима, котрий сидів прямо перед сценою : «Старий, ідем на уху!». І той, швидесенько (наскільки це було можливо на костилях) поклигав їсти разом із товаришем… «Війна війною, а обід за розкладом», як то кажуть…
Після FARINHATів перед солдатами та іншими глядачами виступила Ірина Пігович Тендітна білявочка із гітарою в руках піснею «Козак від’їжджає, дівчинонька плаче» виразила співпереживання та співчуття солдатам. Після її виступу представник благодійного фонду «Допомога армії – Рівне» повідомив усіх присутніх, що вони можуть придбати лотерейні квитки, а 24 серпня відбудеться розіграш, де переможці отримають путівку до Кракова, вечерю на двох та інші призи. Виручені із продажу лотерейних квиточків гроші також підуть на підтримку української армії.

Останніми виступали гордість Рівного – гурт «OT VINTA». З характерним для них гумором поліського рок-н-ролу, музиканти подарували усім багато радості, розсмішили жартами та кумедними піснями (на кшталт «Накурила баба журавля» й «Пекельні дзвони»). А солдатам, зокрема, передали у подарунок гітару й цікавий інструмент під назвою «коза». Фронтмен й вокаліст Юрій Журавель, котрий разом із гуртом побував на сході країни розповів, що нашим воякам потрібні не лише ліки та їжа, а й інструменти. Декілька гітар «OT VINTA» подарували хлопцям, котрі воюють. І най пісня підтримує їх там, де щосекунди може обірватися життя раз і назавжди.

Найактивнішими під час вечора виявилися дітлахи, котрих було тут справді багато. Вони бігали, співали, танцювали, махали маленькими синьо-жовтими прапорцями й великим національним українським прапором. Мами поробили своїм маленьким донечкам красиві зачіски, повплітали туди квіти й понадягали віночки. Дуже зворушливо й патріотично, а поряд із пораненими героями – до щему.

На завершення пригадали Майдан та заспівали Національний Гімн України тримаючись за груди… найменші патріоти співали найголосніше.
Так, випадковостей не буває. Я не випадково потрапила на концерт підтримки та поваги. Концерт, як данина тим, хто не боїться віддати за усіх нас життя.
Вечір вийшов хороший. Як сказала після виступу Ірина Пігович «Хай частіше проводяться подібні музичні заходи, але не на території воєнних госпіталів».

Олександра Григорчук