Подвійне громадянство або перші кроки до сепаратизму

Щороку велика кількість українців здійснюють виїзди за кордон з метою заробітку або з туристичною метою, і для того, щоб полегшити собі перебування в інших країнах (здебільшого в РФ), вони всіма можливими шляхами отримують подвійне громадянство та паспорти.
З юридичної точки зору, законодавство України не передбачає для наших громадян можливості володіти паспортом іншої держави, й втрата громадянства України відбувається не автоматично з набуттям громадянства іншої держави, а виключно з дня видачі Указу Президента України про припинення громадянства щодо певної особи. Проте, не зважаючи на те, що більшість громадян України проти подвійного громадянства, є ті, котрі намагаються «всидіти одним місцем» на двох стільцях. Тим самим, свідомо чи не свідомо, ці дії сприяють поширенню сепаратизму та іншим злочинам проти безпеки нашої держави.
Росія, користуючись ситуацією, що склалася протягом останніх трьох років – анексія Криму, війна на Сході та нестабільна економічна ситуація в Україні, формально прикриваючи свою агресію та пропагуючи ідеї «Русского мира», видавала свої паспорти громадянам України (переважно з Донбасу та Криму). За неофіційними даними, громадянство Росії отримали близько 300 тисяч жителів окупованого Донбасу та анексованого Криму. Однак ті, хто отримали російські паспорти, не поспішають відмовитися від громадянства України, адже, як відомо, велика кількість осіб обліковуються як вимушені переселенці та отримують хоч і незначну, але матеріальну допомогу в Україні; вони, будучи під впливом та зомбуванням російського телебачення, знаходяться на роздоріжжі (хоча деякі роблять це свідомо, керуючись простою жадібністю та натурою). Такі особи, побоюючись за власне майно, всіляко намагаються приховати цей факт та потрапляють у різні компроментуючі ситуації, які можуть зіграти з ними у злий жарт. Наприклад, в окремих випадках російська сторона та її спецслужби можуть використати це та примусити особу працювати на користь своїх інтересів. Однак, варто зазначити, що, якщо громадянин України, який має російський паспорт, працює на ФСБ, то він, в першу чергу, здійснює антиукраїнську діяльність, яка вбиває українців.
Україна зовсім скоро відновить справедливість і поверне окуповані землі, однак чи захоче вона повернути зрадників, які займаються вбивством її дітей? Жодне майно чи власність не врятує від людських втрат. А історія 100% не забуде своїх «героїв», і з плином часу прийдеться для себе дати відповідь: хто є хто по паспорту?
Перемога в будь-якому випадку буде за нами і розквіт України теж не минучий, але вже без певної категорії осіб, які вирішили бути хитрішими за всіх.
Тому, будьмо українцями завжди і всюди, і у нас все буде якнайкраще.
Мілана Маркевич