Які культури в останні роки сіють на Рівненщині?

Сільське господарство становить основу економіки Рівненщини. Впродовж останніх років збільшуються обсяги виробництва аграрних підприємств, у тому числі й галузі рослинництва, все більша витрата коштів спрямовується на модернізацію сільськогосподарського виробництва, впровадження новітніх технологій вирощування та збільшення посівних площ окремих культур.
Однак не лише технологічні та технічні інновації мають вплив на продуктивність посівів. Але й вкрай необхідно зважати та об’єктивно оцінювати комплексний вплив метеорологічних та агрокліматичних умов, що обумовлюють не лише швидкість процесів росту та розвитку культур, але й розвитку та поширення вражаючих рослини факторів (захворювання, шкідники). У тому числі важливим є прогнозування умов вегетаційного періоду для розробки системи заходів з метою повного використання сприятливих кліматичних ресурсів, пом’якшення несприятливих кліматичних та погодних умов, та попередження втрат врожаїв.
Cектором агрометеорології Рівненського обласного центру з гідрометеорології, який займається аналізом та оцінкою агрометеорологічних умов, прогнозуванням та веде постійні спостереження за характерними для регіону сільськогосподарськими культурами, було відмічено чітку переорієнтацію сільськогосподарських виробників на вирощування не зовсім типових для нашого регіону видів сільгоспкультур. За останні роки у структурі посівних площ відбулися незначні зміни. Вони виражені передусім у підвищенні частки зернових і зниженні частки кормових культур. Дещо знизилася частка посівів технічних культур. Що ж стало причиною?
Традиційно на території Рівненської області вирощуються озимі та ярі культури. Сіють, як правило, більше озимих культур, оскільки вони врожайніші. Однак нерідко несприятливі погодні умови призводять до знищення посівів озимих культур і доводиться пересівати їх ярими.
Раніше на полях Рівненщини частіше зустрічались такі озимі та ярі зернові, як пшениця, жито, ячмінь, овес, гречка, рідше – кукурудза; серед технічних культур переважаючими були: картопля, цукровий буряк. Нині ж майже не зустрічаються на території області посіви льону. Хоча у минулому Рівненська область була однією із найбільш сприятливих за своїми природно-кліматичними умовами для вирощування цієї культури: висока зволоженість земель, достатня кількість опадів, так і наявність густої мережі льонозаводів, традиції зайнятості сільського населення вирощуванням льону, наявність відповідних наукових установ, які займаються вирощуванням та переробкою льону, господарства яких виробляли більше ніж 90% валового насіння льону та ін.
Посівна площа льону із 2005 р. на сьогоднішній день зменшилась більш ніж на 90%.
Однією з головних причин скорочення посівних  площ  не лише льону, а й деяких інших культур, на зразок: жита, вівса, гречки є низька рентабельність їх вирощування,  а іноді навіть збитковість. Однак ймовірно не менш важливу роль у переорієнтації сільськогосподарських підприємств щодо вибору культур відіграли і зміни агрометеорологічних умов на тлі глобальних змін клімату.
 У 2017 році ми спостерігаємо явище різкого збільшення площ під посівами сої, соняшнику та ріпаку (зокрема на полях сільськогосподарських підприємств Рівненського району, де проводяться спостереження нашим сектором). Соняшник у порівнянні із традиційно вирощуваними у регіоні культурами є менш вимогливим до запасів ґрунтової вологи та відповідно більш стійким до ґрунтової та повітряної посух.
Щодо зміни метеорологічних та агрометеорологічних умов,то можна говорити про зміну тривалості вегетаційного періоду, підвищення температурного режиму, нерівномірність сезонного розподілу опадів, підвищення частоти проявів небезпечних метеорологічних явищ, що пов’язані з вологою (суховії, ґрунтові та атмосферні засухи).
Більш інформативним у агрометеорологічній діяльності є коефіцієнт зволоження території. Його динаміка за спостережний період характеризувалась зниженням, що свідчить про погіршення умов зволоження території Рівненської області, зокрема у вегетаційний період. Все яскравіше та частіше проявляються ознаки посушливих явищ – високі температури повітря, ґрунту, низькі показники відносної вологості повітря та відсутність ефективних атмосферних опадів.
Однак, аналізуючи власні спостереження за роботою та тенденціями у виробництві місцевих фермерських господарств, можна зробити висновок, що першочерговою причиною вищеописаних змін у сільському господарстві, а саме – галузі рослинництва, є перш за все економічний фактор, вимоги споживчого ринку та прагнення підвищення прибутків від вирощуваних культур і лише потім –  агрометеорологічні умови на тлі зміни клімату.
Джерело : Рівненський обласний центр з гідрометеорології