Місцева (не)ініціатива: чи є перешкоди для участі в управлінні своєю громадою?
Серед переліку інструментів, які забезпечують голос членів територіальної громади в управлінні, законодавством визначено право ініціювати розгляд в раді питань, що відносяться до відання органів місцевого самоврядування. Такий порядок має назву місцевої ініціативи та передбачає його обов’язковий розгляд відповідною радою. У цій статті ми проаналізуємо, чи мають можливість ініціювати розгляд питань, які є важливими для громад мешканці Рівного, Здолбунова та Дубна.
Довідково: Коаліцією «Прозорі ради» розроблена універсальна методологія, яка включає в себе дослідження місцевих рад за 16 критеріями, які дозволяють з’ясувати, чи закріплені норми, які забезпечують можливість громадського контролю та участі громадян в прийнятті рішень у Регламенті, Статуті, чи іншому нормативно-правовому акті органу місцевого самоврядування. Центр суспільних дій «Сівітас» здійснює моніторинг за цими 16 критеріями чотирьох органів місцевого самоврядування Рівненщини: Рівненської обласної ради, Рівненської, Дубенської та Здолбунівської міських рад.
Внести проект рішення на розгляд ради може одноосібно і депутат, але інструмент місцевої ініціативи дозволяє мешканцям громад самостійно об’єднуватися з метою відстоювання власних інтересів та вирішення нагальних питань.
Як би мав цей процес відбуватися за нормальних умов?
Проте, в ст.9 Закону України «Про місцеве самоврядування» не визначено детальної реалізації цього права, а надано можливість це зробити органам місцевого самоврядування самостійно у статутах, або в окремих порядках.
Щодо Рівненської міської ради, то нею визначено порядок внесення місцевої ініціативи Статутом, який діє з 2001 року. З його змісту випливає, що ініціювати певне питання життя міста перед Рівненською міською радою може не менше 1000 мешканців міста, а підписи 5000 мешканців можуть бути гарантією обов’язкового розгляду нормативно-правового акта (проекту рішення) міською радою. Чи є така кількість підписів під місцевою ініціативою адекватною? Варто звернутися до практики інших міст. Вона є різноманітною. Наприклад, кількість підписів для розгляду місцевої ініціативи у Києві співрозмірна Рівному – 1000 мешканців. Щодо міст з приблизно однаковою кількістю мешканців – обласних центрів, то кількість прихильників місцевої ініціативи визначена ними значно меншою: Житомир, Ужгород, Черкаси, Чернівці та Миколаїв визначили 75 підписів, як бар’єр для розгляду місцевої ініціативи.
Статут територіальної громади Здолбунова затверджений відносно нещодавно у 2012 році. Цим нормативно-правовим актом визначено:
- суб’єктами права місцевої ініціативи може бути ініціативна група членів міської громади (чисельністю не менше 20 осіб);
- проекти нормативно-правових актів, внесених в порядку місцевої ініціативи, які підтримані підписами не менш як 10% жителів міста, які мають право голосу на місцевих виборах, підлягають оприлюдненню і першочерговому розгляду не сесії Здолбунівської міської ради.
Така процедура автоматично унеможливлює інструмент подання місцевої ініціативи, оскільки труднощі виникають вже на етапі визначення кількості необхідних підписів, яка залежить від кількості виборців. Відомості щодо кількості виборців Здолбунівського району наявні на сайті Державного реєстру виборців. Окремі дані по м.Здолбунову відсутні у вільному доступі.
Найбільш детально порядок подання та розгляду місцевої ініціативи серед проаналізованих органів місцевого самоврядування Рівненщини визначено Дубенською міською радою. Рішенням №948 від 23 вересня 2016 року «Про затвердження Положення про громадські слухання та місцеві ініціативи у м. Дубно» встановлено детальну процедуру:
« …58. Місцева ініціатива – це викладена в письмовій формі пропозиція про розгляд міською радою та/або її виконавчим комітетом проекту рішення з питань, віднесених до її повноважень.
- Для ініціювання розгляду у міській раді питань члени територіальної громади створюють ініціативну групу у складі не менше 3 (трьох) жителів міста, про що складають заяву, підписану всіма членами ініціативної групи. Заява реєструється в міській раді не пізніше ніж за 7 днів до дати проведення зборів. В заяві необхідно вказати:
– прізвище, ім‘я та по-батькові всіх членів ініціативної групи, їх домашні адреси;
– мета створення ініціативної групи;
– місце і час проведення зборів громадян для ініціювання розгляду питань у міській раді;
– інші відомості.
….
- Ініціативна група проводить збори громадян з питань місцевої ініціативи. На зборах обов‘язкова присутність не менше 15 громадян-членів територіальної громади міста, які досягли 18 років. Участь у зборах можуть брати депутати міської ради, міський голова, його заступники, керівники виконавчих органів ради та керівники комунальних установ і підприємств.
- Збори громадян з питань місцевої ініціативи приймають відповідне рішення більшістю голосів. За результатами зборів складається протокол, який подається в міську раду. До протоколу додається список громадян, які були присутні на зборах із зазначенням їх місця проживання. Протокол зборів громадян у строк не пізніше ніж через 7 днів після подання розглядається міським головою, його заступниками та секретарем ради.
- Міський голова доручає управлінню, відділу міської ради, до чиєї компетенції належить питання місцевої ініціативи, підготувати на розгляд найближчого засідання відповідного органу (міської ради або виконавчого комітету) у вигляді проекту рішення питання місцевої ініціативи.
- Міська рада або виконавчий комітет на відкритому засіданні розглядає питання місцевої ініціативи за участю членів ініціативної групи та приймає відповідне рішення.»
Не зважаючи на деталізовану процедуру, місцеві ініціативи впродовж 2017-2018 років до Дубенської міської ради, як і до Здолбунівської та Рівненської не надходили. Якщо у двох останніх таку «неініціативність» мешканців громад можна пояснити ускладненою, або недеталізованою процедурою застосування цього інструментарію, то в Дубні, ймовірно, є проблема з інформуванням та обізнаністю дубенчан щодо використання механізму місцевої ініціативи.
Механізм місцевої ініціативи повинен бути стимулюючим інструментом забезпечення участі мешканців в управлінні громадою, вирішення болючих проблем, які постають перед великими спільнотами міст. Вдале використання цього механізму дозволяє активізувати та мобілізувати громаду, спрямувати її сили та енергію для вирішення нагальних завдань, шляхом об’єднання зусиль місцевої влади та жителів громад.
Довідково: Матеріал підготовлений в рамках Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні (EU Anti-Corruption Initiative) – найбільшої програми підтримки України з боку ЄС в сфері боротьби з корупцією. Програма фінансується ЄС та спів-фінансується і впроваджується Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA).
Повідомляє прес-служба ГО «Центр суспільних дій «СІВІТАС»
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.