На Рівненщині зареєстровано 5 випадків менінгококової інфекці, один із них летальний

Менінгококова інфекція – одна з найбільш важких гострих інфекційних захворювань з різними клінічними проявами локалізованих або генералізованих форм інфекційного процесу. Небезпека інфекції полягає в тому, що вона може мати дуже швидкий, блискавичний розвиток важких форм з високим ризиком летального результату і можливим впливом на нервово-психічний подальший розвиток.
В Рівненській області у 2018 році зареєстровано 13 випадків на менінгококову інфекцію, із них 12 серед дітей віком до 18 років, в т.ч. 10 випадків серед дітей до 5 років. Мали місце 4 летальні випадки: померли троє дітей до 1 року в Дубровицькому, Володимирецькому, Рівненському районах та один дорослий з м. Рівного. При мікробіологічному дослідженні виявлено 1 антиген збудника менінгококової інфекції серогрупи А, 11 антигенів збудника менінгококової інфекції серогрупи В.
В І кварталі 2019 року зареєстровано 5 випадків менінгококової інфекції, із них 4 серед дітей віком до 18 років, 1 випадок — серед дорослих, із них 1 – летальний випадок в Зарічненському районі – дитина 5 років – діагноз: менінгококцемія блискавична форма. При мікробіологічному дослідженні виявлено 1 антиген збудника менінгококової інфекції серогрупи С, 3 антигени збудника менінгококової інфекції серогрупи В.
Спеціалістами ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» у 2018 році проведені бактеріологічні обстеження підлягаючих контактних в осередках та за зверненнями 860 осіб, із них виявлено збудник менінгококової інфекції у 7 осіб. В поточному році — виявлено збудник менінгококової інфекції у 5 осіб.
Захворюваність зростає у холодну пору року і як всі сезонні хвороби, менінгококова інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Вона може уражати, як дітей, так і дорослих, але частіше хворіють діти до 5 років.
Інколи захворювання стартує стрімко і перебігає дуже агресивно, розвивається настільки швидко, що може забрати життя дитини чи дорослого буквально за кілька годин, особливо блискавична форма хвороби — менінгококцемія. У такому випадку від різкого підвищення температури, висипань — аж до ураження головного мозку, цілого організму, сильної інтоксикації та загибелі хворого — може минути лише одна доба.
Дуже тяжкий перебіг має блискавичний варіант менінгококцемії, так звана швидкоплинна пурпура, або синдром Уотерхауза-Фрідеріксена, що є результатом крововиливів у надниркові залози. Він характеризується бурхливим початком: стрімко підвищується температура тіла, з’являються озноб, біль голови, блювання. Уже в перші години на шкірі та слизових оболонках виникає геморагічна висипка. Вона стає рясною, з’являються значні крововиливи в шкіру. Можливі носові, маткові та шлункові кровотечі. На кінцівках, а потім на тулубі виникають багряно-синюшні плями. Прогресує серцево-судинна недостатність(синюшність, ниткоподібний пульс, різка гіпотонія аж до колапсу). Розвивається інфекційно-токсичний шок. Хворі втрачають свідомість, з’являються рухове збудження, різко виражені менінгеальні явища. Без замісної гормонотерапії хвороба швидко закінчується смертю.
Рідко зустрічається атипова менінгококцемія, що перебігає без шкірних проявів. У цьому випадку на передній план виступають органні порушення – ендокардит, артрит, пневмонія тощо. Саме органні порушення відволікають увагу від етіології та провідних патогенних механізмів, тому діагноз встановлюється рідко.
Хворіють на цю інфекцію тільки люди. Сприйнятливість до менінгокока невисока. Найбільш поширена інфекція серед дітей: до 80% від числа усіх хворих. Схильні до захворювання діти будь-якого віку, досить часто інфекція вражає дітей на першому році життя. Збудник – менінгокок – диплокок Neisseria meningitidіs. Захворювання викликають різні штами (різновиди) менінгокока. Джерелом інфікування може бути хвора людина або «здоровий» носій менінгокока. Число таких носіїв при менінгококовій інфекції дуже велике: на один випадок генералізованої форми хвороби припадає від 2 до 4 тисяч здорових носіїв цього мікроба. Носіями є зазвичай дорослі, хоча і не знають про це, а хворіють переважно діти.
Збудник мешкає в носоглотці та виділяється в зовнішнє середовище при пчиханні, розмові. Небезпека зростає при виникненні запалення в носоглотці. На щастя, менінгокок дуже нестійкий в умовах зовнішнього середовища.
Інфікування відбувається повітряно-крапельним шляхом при дуже тісному (на відстані до 50 см) і тривалому контакті. Інфекція має зимово-весняну сезонність з піком захворюваності з лютого по квітень. Реєструються періодичні підвищення рівня захворюваності приблизно через 10 років, що пов’язано зі зміною штаму збудника і відсутністю імунітету до нього. Можливі як поодинокі випадки захворюваності дітей, так і масові у вигляді спалахів і епідемій. В період між епідеміями більше захворює малюків раннього віку, а в епідемію – більше старших дітей. Менінгокок чутливий до антибіотиків, сульфаніламідних препаратів.
При потраплянні збудника на слизову оболонку носоглотки він, найчастіше, не викликає запалення: так формується «здорове» носійство. Але іноді в носоглотці виникають запальні зміни, розвивається локалізована форма захворювання: менінгококовий назофарингіт.
Інкубаційний період може тривати від 2 до 10 днів, зазвичай він короткий: дорівнює 2-3 днів.
Виділяють локалізовані та генералізовані клінічні форми менінгококової інфекції.
Локалізовані: безсимптомне менінгококове носійство; менінгококовий назофарингіт. Генералізовані: менінгококцемія (менінгококовий сепсис); менінгіт (запалення оболонок мозку); менінгоенцефаліт (запалення і оболонок і речовини мозку); змішана форма (поєднання менінгококцемії та менінгіту).До рідкісних форм відносяться: викликані менінгококом артрит, пневмонія, іридоцикліт, ендокардит. Безсимптомне менінгококоносійство – найчастіша форма захворювання (розвивається у 99,5% всіх інфікованих). Частіше спостерігається у дорослих. Стан не проявляється ніякими ознаками, і людина не знає про своє інфікування.
Основним і найбільш характерною ознакою менінгококового сепсису є висип. Проявляється він вже в першу добу хвороби, рідше на другу. Чим раніше від початку хворобливого процесу з’являється висип, тим важчий перебіг і прогноз хвороби. Найчастіше він локалізується на стегнах, гомілках, внизу живота, на сідницях. Поширюється висип швидко, буквально «росте на очах». Поява висипань на обличчі свідчить про тяжкість процесу. Це несприятлива прогностична ознака. Розмір висипу може бути різним: від дрібноточкових крововиливів до великих неправильної («зірчастої») форми елементів багряно-синюшного кольору. Висип є крововиливом в шкіру, він не зникає при натискуванні, розташовується на блідому фоні шкірних покривів. Дрібноточкові висипання тримаються 3-4 дні, пігментуются і зникають. В центрі великих елементів висипу може розвиватися через пару днів некроз (омертвіння) тканин. Некротична поверхня покривається кіркою, після її відходження утворюються виразки, які рубцюються дуже повільно (до 3 тижнів і більше).
Профілактичними заходами можна вважати: раннє виявлення і госпіталізація хворих; заходи у вогнищі інфекції: виявлення носіїв менінгокока та їх лікування, 10-денне спостереження за контактними з хворим і 2- кратне їх обстеження (мазок з носоглотки). Виписка перехворілих зі стаціонару тільки після 2- кратного негативного бактеріологічного аналізу слизу з носоглотки (проводиться через 3 дні після курсу лікування з проміжком в 1 або 2 дні); обмеження контактів немовлят з дорослими та старшими дітьми; в період спалаху обмежити проведення масових заходів зі скупченістю дітей; лікування хронічних вогнищ інфекції; загартовування дітей.
Щеплення для профілактики менінгококової інфекції в Україні не входить до Календаря профілактичних щеплень, як обов’язкове, а належить до рекомендованих. Тому вакцина проти менінгококової інфекції не закуповується за гроші з державного бюджету. Вакцина проти менінгококової інфекції “Менактра” зареєстрована в Україні та при бажанні громадян може бути придбана самостійно.
В Україні на приватному ринку є зареєстрована чотиривалентна вакцина “Менактра” (виробника Санофі Пастер Інк., США), призначена для активної імунізації проти менінгококової інфекції, спричиненої Neisseria meningitidis серогруп А, С, Y і W-135 в осіб віком від 9 місяців до 55 років. Рекомендована для контролю за спалахами менінгококової інфекції в ендемічних регіонах. Схема вакцинації: для дітей від 9 до 23 місяців – вводять 2 дози по 0,5 мл з інтервалом не менше 3 місяців. Від 2 до 55 років – одноразово. Імунітет формується до 10 дня та утримується протягом 3-5 років.
В Україні та м.Рівне реєструються випадки менінгококової інфекції серед населення викликані Neisseria meningitidis серотипом В, який є основним етіологічним фактором менінгококової інфекції на Рівненщині. Для специфічної профілактики існує вакцина “Бексеро” (Bexsero) компанії GSK: випущена вперше у 2014 році, але в Україні вона не зареєстрована протягом останніх років. Схема введення “Бексеро” в будь-якому віці включає мінімум два введення.
Щеплення за станом здоров’я, рекомендовані та за епідпоказами проводиться згідно з наказом МОЗ України №551 від 11.08.2014 року «Про удосконалення проведення профілактичних щеплень в Україні»
Повідомляє Рівненський обласний лабораторний центр