У Рівному відкривається нова виставка “Наш Піросмані. Живопис Петра Клюхи”
Вже у дорослому віці, відкривши в собі потяг до живопису, наш із вами земляк Петро Клюха, як колись у XIX столітті його знаменитий грузинський колега, художник-наївіст Ніко Піросмані, облишив буденні справи та поринув у примхливий світ почуттів, образів, у світ пошуку сенсу існування.
Він, як і інші художники-самоуки, ігноруючи закони побудови композиції і перспективи, зображував красу світу, в якому кожен мріє залишитися назавжди.
Його яскраві, фактурні, живі картини сповнені любові до життя, а сюжети хочеться розглядати ще і ще, помічаючи в них усе нові деталі. Тут переплітаються фантазія і реальність, мудрість і дитяча наївність.
Творчість Петра Клюхи умовно можна поділити на два періоди: перший пов’язаний із виготовленням у буремних 1990-х сувенірів з рогу, латуні, бронзи та оргскла, а другий – із творенням ліричних картин олійними фарбами, який ми і представляємо у нашій експозиції, що налічує 29 робіт митця.
Починаючи із 2006 р., під час важкої хвороби, він відкриває у собі нові життєві ресурси, ті грані душі, яких ще не бачив світ. Полотно і фарби стали інструментом для втілення щасливого і легкого буття.
На його картинах яскравим спогадом з’явилися місця сімейної ідилії – Козлинські ставки, Горинь, пейзажі Криму і Карпат, Городок…
Художник стверджував, що його творчість є нічим іншим, як бажанням показати внутрішній світ людини, пізнати її глибинну сутність. А відхід від дійсності у зображеннях обумовлений зануренням в особисті переживання, спогади, яскраві відчуття в момент найвищого душевного піднесення.
Важливу роль у створенні кожного образу відіграє кольорова гама. Петро Васильович був переконаний, що колір сам по собі має власний вміст і здатний викликати певні емоції.
Високу художню цінність його робіт мистецтвознавці вбачають у простоті і відкритості ідей та, водночас, глибокому самоусвідомленні автора, які трансформуються у яскраві живописні полотна.
«Люди, зазвичай, не помічають, яка краса їх оточує навколо, вони переслідують безглузду ціль оселитися десь на Місяці чи на якійсь іншій планеті, руйнуючи в цей час свою власну», – любив повторювати Петро Васильович. Не шукайте інших світів, друзі, і не возвеличуйте чужі таланти, коли маємо свої.
Для довідки: Загалом наївне мистецтво – це стиль, до якого належать роботи непрофесійних художників, величина таланту яких перекриває відсутність професійних навичок. З іншого боку, відсутність вишколу дає їм свободу від правил, штампів, усталених пріоритетів. Від «наївних» картин ніколи не віє смутком. Здається, що час на них застиг, а люди там живуть в ідеальному рай-селі і не знають горя і турбот.
Заради справедливості, треба сказати, що протягом тривалого часу мистецтвознавці не бажали звертати увагу на феномен наївістів. Інтерес до них з’явився порівняно нещодавно, коли в мистецтві відчулася «втома» від процесів, які вже існували протягом кількох століть. Пабло Пікассо тоді взагалі відверто заявив, що саме наїв робить мистецтво чесним і він шкодує, що ніколи не зможе малювати, як дитина. Та й найголовніша відмінність, яка відрізняє професійне мистецтво від наївного, це те, що художник-самоук не прагне до слави і почестей, не шукає звань і нагород, не обтяжений порадами колег по цеху та оцінкою експертів і критиків.
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.