Рівненщина долучилась до фотопроєкту «Борть. Життя. Полісся»

Днями у Національному музею архітектури і побуту у Києві відбулася презентація фотовиставки «Борть. Життя. Полісся». Таку ініціативу реалізували вперше в Україні за участі трьох областей – Рівненської, Житомирської та Київської. Довгий час вони працювали над спільним проектом із популяризації бджільництва, як елементу нематеріальної культурної спадщини України.

Так, в одному місці вдалось зібрати важливі архівні документи. Це, зокрема, фото та документи з низки українських архівів та знімки, зроблені під час науково-дослідницьких експедицій до місць сучасного побутування бортництва Київської, Рівненської та Житомирської областей.

Така виставка стала одним з найяскравіших фрагментів Національного проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі». Він ініційований Вишгородським історико-культурним заповідником і реалізується за підтримки Українського культурного фонду. На фотовиставці поєднано експозиційно-фондові та архівні матеріали різних часів з існуючими у наш час осередками традиції у межах теми бортництва українського Полісся.

Фотопроєкт «Борть. Життя. Полісся» реалізується у співпраці з державню архівною службою України, Центральним державним архівом вищих органів влади України, Центральним державним архівом кіно- і фотодокументів ім. Пшеничного, Державним архівом Київської області та за підтримки Державних архівів Рівненської і Житомирської областей.

Куратор проєкту, директор Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидат історичних наук Влада Литовченко зазначила, що цей проєкт є вдалим симбіозом міжсекторального, музейно-архівного співробітництва.

«На світлинах зображено унікальні артефакти – від минувшини до сьогодення. Вперше в Україні ці фотоматеріали презентовано в широкому форматі. Завдяки співпраці з нашими архівами вдалося дослідити еволюцію бортництва, зібрати максимальну кількість фотоматеріалів про бортництво і бджільництво України». – зазначила Влада Литовченко.

Фінальним акордом проєкту стане створення Віртуального музею бортництва з віртуальними філіями, до якого також увійдуть оцифровані матеріали, представлені на фотовиставці.

Партнерами стали низка музейних закладів України – окрім Вишгородського історико-культурного заповідника, це Національний музей архітектури і побуту України, Національний історико-архітектурний заповідник «Переяслав», Рівненський краєзнавчий музей, Олевський краєзнавчий музей, Сарненський історико-етнографічний музей, і музей «Українське село», які містять експозиції бортництва.

Як зазначив Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, Служба візьме по завершенню проєкту всю аудіовізуальну частину на державне зберігання.

«До того ж, варто подумати про створення архівної колекції на підставі фотографій про бортництво – аби через 10, 50, 100 років дослідники могли швидко знайти відповідні матеріали», – додав Анатолій Хромов.

Відомий мистецтвознавець Світлана Долеско звернула увагу, що Український культурний фонд підтримав велику кількість проєктів, і учасники проєкту «Бортництво Полісся: архаїчна традиція у сучасному вимірі» провели велику роботу, спрямовану на збереження і розвиток культурних традицій.

Про деякі знайдені унікальні документи, розповіла науковий керівник проєкту, провідний науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського НАНУ, кандидат історичних наук Галина Бондаренко.

«Один з найцікавіших документів – це грамота, за якою полковник Василь Підгорецький передає в оренду борті, що знаходилися в Києві, на землі церкви Василя Кесарійського. Також до фотопроєкту увійшла світлина з експедиційного щоденника відомої етнологині Наталі Заглади, зроблена під час експедиції 1936 року до Чорнобильського та Димерського районів. Це пасіка Зіновія Круковця – у нього була невелика кількість рамкових вуликів, але основну частину пасіки складали колодні вулики. Ще одне цікаве фото – з архіву кіно- і фонодокументів ім. Пшеничного. На фото, яке знаходиться в архіві документів, що під час Другої світової війни були вивезені до Німеччини, а потім повернуті в Україну, – акуратна пасіка з колодних вуликів», – зазначила Галина Бондаренко.

За її твердженням, науковці того часу фіксують, що коли вони йшли селами, то скрізь бачили борті, які висіли на деревах, стояли біля будинків і в садах. Це свідчить про те, що бортники використовували різні техніки.

Генеральний директор Національного музею архітектури і побуту України, заслужений працівник культури України Оксана Старак-Повякель звернула увагу, що територія для презентації фотопроєкту була обрана дуже вдало.

«Це середовище, де можна побачити оригінальні вулики, дізнатися, як саме вони були встановлені на деревах у давні часи. Мед у Київській Русі був одним з найголовніших засобів виживання. З одного баку, це смачно і поживно, з іншого – кращого антисептика, ніж мед і продукти бджільництва, не було. Окрім того, у часи Київської Русі особливо на Поліссі, бортний та хутровий промисли були основними, мед і хутро були предметами експорту. За знищення чи пошкодження борті людину чекала смертна кара», – розповіла Оксана Старак-Повякель.

Директор музею також розповіла, що до відкриття фотопроєкту «Борть. Життя. Полісся» підготовлено також виставку «Бортництво» і встановлено спеціальну табличку з QR-кодом. Після завершення проєкту всі відвідувачі зможуть просканувати код і дізнатися про історію бортництва, побачити ці унікальні знімки, які будуть також оцифровані й розміщені у Віртуальному музеї бортництва.

Повідомляє пресслужба Рівненської ОДА