Чи загрожує малярія жителям Рівненщини?

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, окрім країн, охоплених епідемією малярії, ризик її повернення існує і в інших країнах Центральної Азії, Закавказзя, Чорноморських і Середземноморських державах, що входять у Європейський регіон ВООЗ. На території України щорічно реєструється завіз цієї хвороби.

Ентомолог Державної установи “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України” Р. Р. Драб розповів, яка ситуація з розповсюдженням малярії на Рівненщині:

В Рівненській області до 1958 року постійно реєструвалась місцева малярія, яка була ліквідована завдяки проведеним протималярійним заходам. Проте, з 1981 по 2016 рік було зафіксовано 76 випадків завізної малярії. Через це питання поновлення місцевого характеру її передачі серед населення є досить актуальним, адже зростає міграція населення, змінюються умови довкілля, посилюється антропогенний вплив, що, в свою чергу, створює сприятливі умови для виникнення великих площ розвитку гнусу.

Епідситуація в області з малярії ускладнюється різким збільшенням кількості людей, які прибули з країн ендемічних з малярії — понад 9 тисяч чоловік, що потребує підвищеної настороженості медичного персоналу, призначення ефективного профілактичного лікування, медичного нагляду та своєчасного проведення протималярійних заходів в потенційних вогнищах малярії.

Ландшафтно-географічні умови області (клімат, водні ресурси, рослинність) створюють сприятливі умови для розвитку та активної життєдіяльності членистоногих-переносників. Значну частину території Рівненщини займають ліси з чагарниковим підліском, осоко-злакові луки, багато малих річок, озер та інших водоймищ, заболоченості, що зумовлює значне зволоження; відносна вологість становить 75-85%, середня температура повітря від -5ºС взимку до +24ºС влітку, це створює сприятливі умови для розвитку та активної життєдіяльності комарів роду Анофелес.

Протягом 2007-2016 років для проведення протималярійних заходів у осередках налагоджений постійний моніторинг за умовами поширення личинки переносника малярії, вивчений ступінь насичення води водоймищ киснем, рівень рН, вуглекислоти, ступінь мінералізації води, а також стан водної рослинності.

Розчинений кисень у водоймі є сприятливим фактором та індикатором для личинки. Визначено, що оптимальними личинковими біотопами були водойми із вмістом кисню від 7 до 18 мг/дм³. У водних об’єктах, які позаростали плаваючими рослинами (ряскою), вільний кисень зменшувався до 4 мг/дм³ і нижче, при цьому личинки малярійного комара не визначались, водночас показники чисельності імаго на днівках навколо водойми знижувались від 10,6 до 4,1. Таким чином, зміни екологічного стану водоймищ суттєво впливали на розвиток епідемічного процесу при малярії.

В умовах власного лабораторного експерименту встановлено, що личинки Anopheles переносять різні рівні рН і успішно розвиваються в межах від 5,0 до 9,0. Абсолютно іншу картину ми спостерігали в природних умовах, де личинки зустрічались у водах нейтральних або слаболужних з рН 7,0-8,5 і майже ніколи не визначались при рН 5,0-5,9. Тобто екологічне відтворення водоймищ у геокліматичних зонах Полісся, Лісостепу, їх природне заболочення, торфування і сфагнування, що веде за собою підкислення реакції водного середовища, сприяє біологічній корекції чисельності переносника малярії та недопущення відновлення її передачі у Рівненській області.

Разом з тим, реакція середовища впливає на якісний та кількісний склад бактеріальної флори, розвиток рослинності, водоростей, бактерій і на пов’язаний з цим процес бродіння, в результаті чого біотоп стає несприятливим для личинок. Також ми чітко прослідкували правило оптимума, коли при будь-якому типі водної рослинності зі збільшенням її обсягу умови існування для личинок Anopheles спершу покращувались (як друге дно, джерело живлення, кисню в результаті їх фотосинтезу), досягали оптимальних і з подальшим збільшенням починали погіршуватись.

Таким чином, встановлено, що зміни екологічного стану водоймищ впливають на розвиток епідемічного процесу при малярії з трансмісивною передачею збудника. Якісний еколого-епідеміологічний моніторинг за малярією дозволить ефективно прогнозувати можливість її виникнення і розповсюдження на всіх рівнях, планувати й здійснювати протиепідемічні заходи в осередках.

(фото ілюстраційне з мережі Інтернет)