Чи загрожує рівнянам гарячка Західного Нілу

Чи далеко від Рівненщини Західний Ніл?
Взагалі – далеко. За тисячі кілометрів. У глибинах Африки. Але не так далеко, якщо мова йде про інфекційні хвороби зоонозного походження, які можуть передаватись від тварини до людей. Всі ми чули про перелітних птахів, які восени відлітають у теплі краї (і багато з нас хотіли б приєднатись до них), а весною неодмінно долають довгий і важкий шлях на Північ. Влітку там, на відміну від Африки, повно їжі і є всі умови для розмноження. А разом з птахами летять і збудники деяких інфекційних хвороб, які вони переносять. Наприклад, вірусних, зокрема  (ГЗН).
Дорога птахів важка, далека і вивірена десятками тисячоліть. Невидима, але точно вивірена і пролягає, зокрема, і через Україну. Птахам треба перепочити й хоча б частково відновити сили. Таких місцин (переважно) є дві: дуже велика дельта Дунаю (в основному в Румунії) і плавні гирла Дніпра. Перепочивши, птахи летять далі на північ, частково не оминаючи інших водойм, зокрема і Рівненщини.
Не дивно, що саме в Румунії зареєстрований найбільший в Європі спалах цієї гарячки (до 3-5 тисяч хворих) два десятиліття тому. В Україні ж відмічаються лише поодинокі випадки ГЗН переважно в Придніпровських областях, хоча можна припустити, що насправді хворих більше.
Та виявити їх не так просто, хоча сама хвороба, точніше її збудник – вірус – ідентифікований ще в далекому 1937 р. Дослідженнями було встановлено, що джерелом інфекції є птахи, а переносника – багато видів комарів, а також кліщі. На щастя, абсолютна більшість заражень проходить в легких, безсимптомних формах, проте 10% випадків проявляється клінічно, однак без лабораторних досліджень виставити діагноз практично неможливо. Адже симптоматика нічим особливим не відрізняється від багатьох інфекційних захворювань (температура, головний біль, біль у м’язах, збільшення лімфовузлів і т.і.), що різко утруднює встановлення діагнозу. Можуть бути і ускладнення, в тому числі й з ризиком для життя, хоча це буває досить рідко. У наших краях випадки захворювань мають чітку сезонну прив’язаність (травень – вересень), тобто сезон активності комарів.
Існує достатньо надійна лабораторна діагностика, зокрема й нині поширеним методом ПЛР (полімеразно – ланцюгової реакції). Але справа в тому, що в умовах спорадичної (рідкісної) захворюваності використання цього методу є високозатратним і економічно необґрунтованим. Інша справа при підозрі на спалах – адже за даними європейського центру з профілактики та контролю захворюваності в країнах Європейського Союзу у 2018 році зареєстровано 710 випадків захворювань (причому близько 300 за останній тиждень серпня), в тому числі й тяжкі й навіть летальні випадки ГЗН. Так, в Румунії померло 17 хворих. Тяжкі форми найчастіше проявляються у вигляді менінгіту та менінгоенцефаліту, про що слід пам’ятати лікарям. На жаль, специфічного лікування ГЗН немає, проводиться лише симптоматична терапія, а в легших формах приблизно за тиждень хвороба минає «сама собою». Профілактика ж полягає в захисті від покусів комарів та кліщів.
Повідоммляє Рівненський обласний лабораторний центр