Як у Рівному зменшуватимуть кількість викидів у повітря завдяки проєкту NetZero

Звичка багато споживати, оновлювати техніку за останніми моделями, активне опалення домівок газом, зменшення зелених острівців, щільна міська забудова, викиди вуглекислого газу (CO₂) – далеко не повний перелік факторів, які постійно змінюють довкілля, а отже, й впливають на наше самопочуття.

Негативному впливу вуглецевих викидів спробують протидіяти у Рівному.

Місто стало першим в Україні та одним із 52 міст у Європі, де втілюють європейський проєкт щодо адаптації до змін клімату в межах програми «NetZeroCities».

Програма спрямована на дотримання цілей сталого розвитку, які передбачають рух Європейського союзу до збереження клімату та кліматичної нейтральності.

У місті досліджуватимуть способи знизити рівень парникових газів.

На реалізацію проєкту у Рівному передбачено майже мільйон євро, які виділятимуться поетапно упродовж двох років.

Європейськими коштами розпоряджається департамент економіки міста, на базі якого працює робоча група проєкту.

Під час форуму «Рівне EUROFORUM: енергоефективність, сталий розвиток громади» у березні 2024 року команда Держенергоефективності разом із представниками місцевої влади відкрили у місті Офіс декарбонізації та енергоефективної трансформації.

Офіс буде платформою для управління енергоспоживанням, впровадження систем енергомеджементу, енергоаудитів та сертифікації будівель, розробки технологій, які дозволять зберегти довкілля, економити енергоресурси та зменшити викиди вуглекислого повітря в атмосферу.

Планується, що розроблені у Рівному під час пілотної програми підходи до енергоефективності, можна буде масштабувати на інші регіони.

«Це важливий крок для енергетичної безпеки та сталого розвитку міста. Адже впровадження концепції NetZero допоможе зменшити вплив міста на зміну клімату і створити чисте середовище для рівнян», – зазначив під час форуму «Рівне EUROFORUM: енергоефективність, сталий розвиток громади»  виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян.

В умовах війни цілі програми особливо актуальні, оскільки знищене житло, інфраструктура, природні екосистеми потребуватимуть відновлення.

А будівництво належить до однієї зі сфер, які спричиняють найбільшу кількість викидів CO₂ в атмосферу.

Йдеться про майже 40%  глобальних викидів CO₂ та понад 30% енерговитрат.

За попередніми оцінками найбільше викидів парникових газів у Рівному продукується у житловому секторі.

«Якщо б усі будівлі, які опалюють в холодний сезон, були належним чином утеплені та регулювали тепло, для громади  можна було б зберегти до 302 мільйонів гривень щороку», – зазначать у міській раді.

Для цього і потрібно розвивати технології енергоефективності.

Роль рівненських науковців у проєкті

«Екологічні питання в Україні досі на маргінесі, у людей низька екологічна культура та свідомість. Люди не сортують сміття, спалюють листя на своїй території. Загалом мало хто переймається збереження екології, не враховуючи, як це впливає на наші здоров’я та самопочуття. Така проблема існує не лише у Рівному, але в будь-якому населеному пункті України»,  – говорить Володимир Довбенко, керівник Центру енергоефективності Національного університету водного господарства та природокористування.

Національний університет водного господарства та природокористування – один із ключових партнерів у втіленні проєкту скорочення вуглецевих викидів у Рівному.

Створений в університеті центр енергоефективності – це освітньо-науковий простір, що займається енергетичними аудитами та навчанням фахівців. Тут працюють як зі студентами, так і з діючими фахівцями, а також займаються просвітницькими заходами для громади.  Основна діяльність центру – навчання енергоаудиторів.

«Готували проектувальників, енергоаудиторів. Працювали із територіальними громадами. Навчання проводили як для керівників управлінь та і для відповідальних за ведення господарської діяльності», – додає очільник Центру.

Навчають, як можна досягнути енергоефективності з мінімальними затратами та аналізують, що варто враховувати при  проектуванні будівель.

Центр працює у колаборації з міжнародними компаніями, зокрема, з німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), де надавали підтримку для проведення комплексних навчань, фахівці центру долучені також до програми енегромодернізації багатоповерхових будинків «Енергодім».

За час роботи університетського центру енергоефективності зробили чимало аудитів енергоефективності. Його очільник говорить про позитивні приклади зменшення викидів вуглекислого газу (CO₂).

«Після впровадження наших рекомендацій вдається до 30% зменшити викиди CO₂ будівлею»,  – каже Володимир Довбенко.

Водночас Україна посідає 35 місце з усіх країн світу за рівнем викиду CO₂. В нашій державі він сягає 189,30 мільйонів тонн на душу населення, за даними World Population Review.

У містах основним джерелом  викидів парникових газів є опалення приміщень та охолодження.

Викиди утворюються також від діяльності промислових підприємств, транспорту.

Надлишок вуглекислого газу в повітрі впливає на підвищення температури. Виникає так званий «парниковий ефект», який пришвидшує глобальне потепління. Також викиди CO₂ впливають на закислення водойм.

Водночас громадянам зрозуміліша мова комунальних платежів, – переконують науковці.

«Енергоефективність для громади означає, що цифри у квитанціях можуть зменшитися.  А другий фактор – екологія: повітря, яким ми дихаємо. Ми багато споживаємо енергії і це впливає на клімат. Підняття температури повітря, пісок, який дістався України із Сахари – результат того, як людина ставиться до планети», – наголошує Володимир Довбенко.

Які кроки у напрямі енергоефективності в Рівному уже зроблені і що планується далі

 У Рівному вже є позитивні досвіди енергоощадливих технологій.

Зокрема, завдяки міській програмі підтримки, реалізували 130 проєктів в ОСББ, завдяки яким вже економляться кошти на опаленні та зменшуються викиди.

Інший приклад – встановлення на даху міської стоматологічної поліклініки сонячної електростанції потужністю 33,5 кВт у межах проєкту «Сонячна допомога Україні», який започаткувала громадська організація «Екоклуб».

Проєкт «NetZero Cities» дозволить збільшити кількість таких прикладів.

Насамперед у межах проєкту з декарбонізації йдеться про створення енергетичного паспорту громади, тобто системи, яка фіксуватиме точну кількість викидів від роботи підприємств, домогосподарств, транспорту, оцінюватиме їх вплив.

Фахівці, залучені до проєкту, мають зібрати всі дані в єдину керовану онлайн-систему. Вона буде регулярно оновлюватися і стане доступною усім рівнянам.

Тобто мешканці багатоквартирних будинків бачитимуть, скільки переплачують з власних гаманців за енергоносії та скільки заощаджують ті, хто подбав про енергоефективність.

Зібрані дані дозволять оцінити, як можна поступово перейти до використання відновлюваних джерел енергії.

Також йдеться про збільшення кількості навчань із енергоефективності.

Нині студентам Національного університету водного господарства та природокористування викладають такі дисципліни: «Енергоаудит та енергоефективність», «Енергоаудит та сертифікація енергоефективності будівель», «Обстеження та модернізація інжирних систем», «Теплова ізоляція будівель» та ряд інших.

Однак, варто проводити навчання й для діючих фахівців, які опікуються питаннями енергозбереження в різних установах, тобто завідувачів господарства, голів ОСББ.

Так, у межах проєкту, грудні 2023 року на базі Центру енергоефективності НУВГП провели тренінг для відповідальних за енергозбереження у муніципальних будівлях «Енергоефективність та концепція NetZero».

Енергоменеджерів навчали, як зменшити споживання енергоносіїв.

Муніципальні заклади міста у межах проєкту треба дооснастити системами автоматизованого моніторингу споживання енергоносіїв. Це дозволить отримувати та аналізувати показники теплової енергії за конкретний період часу.

У Рівненській міській раді закликають долучатися до проєкту зацікавлених.

Це можна зробити, заповнивши аплікаційну форму.

З ідеями та пропозиціями також можна звертатися на пошту: [email protected]

Додамо, що Європейська комісія у лютому 2024 року схвалила нові рекомендації про скорочення викидів парникових газів у промисловому секторі, який пропонує досягти скорочення у 90% до 2040 року.

Документом передбачено збільшення інвестицій та фінансування в розробку технологій, що сприятимуть зменшенню вуглецевих викидів, а також збільшення інформування про їх шкідливість.

До 2050 року Європейський Союз планує стати кліматично-нейтральним. Тобто викиди вуглекислого газу в атмосферу мають бути припинені.

Вікторія Назарук для «Новин по-рівненськи»