Листи дітей-інвалідів до Святого Миколая викликали у священників сльози

19 грудня, після Божественної літургії в день вшанування пам’яті Чудотворця та Святителя Миколая, клірики Рівненської єпархії УПЦ розвезли по області подарунки для дітей з особливими потребами.

Нещодавно у Рівненській єпархії УПЦ відбувся Другий з’їзд дітей з особливими потребами. Під час спілкування виявилось, що вони цей день чекали так, ніби найурочистішого свята у році.

Воно й не дивно, адже усі дітки, без винятку, самостійно майже не пересуваються, їхнє життя проходить у стінах власного дому чи кімнати, а коло знайомих – це тільки найближчі родичі та сусіди. Отож, впродовж дня вони активно спілкувались, емоційно ділились враженнями, обнімались та обмінювались контактами.

Священики, котрі вдруге організували таку зустріч, не могли не тішитись непідробним емоціям, щирості та щастю, якими просто були сповнені обличчя тих, хто в повсякденному житті страждає від нестерпної болі. Утім, вже наступного дня те, що залишили по закінченню з’їзду його учасники, заставило деяких кліриків Рівненської єпархії не стримувати сліз.

Ось вони, листи до Святого Миколая. Їх всього 20, написаних десь самотужки нерозбірливо і нечітко, десь під диктовку за допомогою волонтерів, але всі вони сповнені надії, віри, сподівання на краще майбутнє і, головне, просто подяки Богу. Основний меседж прохань – зцілення від недуги, прохання про здоров’я мамі чи бабусі.

Вікторія Омельчук, с. Городок:
«Я знаю, дорогий Святий Миколаю, що ти принесеш все, що я не попрошу, але я також знаю, що ти не багатий. Принеси мені веселих свят, мандарин під подушку і здоров’я мені та моїм рідним».

Костянтин, м. Острог:
«Дорогий Святий Миколаю, у мене є мрія, я мрію, щоб у мене стала працювати рука і нога так, як потрібно».

Інна Кравчук, Рівне:
«Я із сходу, де йде війна і все зруйновано, тому не хочу повертатись додому. Допоможи мені, Святий Миколаю, залишитись у Рівному».

Ольга, с. Майків Гощанського району:
«Святий Миколаю, подаруй мені здоров’я і можливість ще хоч раз повернутись у цей монастир та зустрітись з цими прекрасними людьми».

Дарина Клименко, с. Витків Гощанського району:
«Святий Миколаю, я тебе дуже прошу, щоб ти послав мир і любов в наші серця, а ще пошли здоров’я маленьким і дорослим діткам. Навчи дякувати Богові за все. А мені принеси багато солодощів».

Василь Ісупов:
«Бажаю здоров’я, щоб я міг навчатися у школі. Хочу санки… Благослови цих людей за те, що допомогли нам побачитись».

Марія Яцкоборовська:
«Подарунку будь-якому буду рада. Даруй здоров’я мені та родині».

Клірики Рівненьскої єпархії розвезли діточкам подарунки. Кожному дісталось те, що замовлено у листі. Єдине, чого не можуть священики завести і передати у руки, – це здоров’я, про яке там просять автори листів. Отож, недужі хлопчики та дівчатка чекають від усіх нас невпинних молитов. Адже відомо, що спільні прохання, щирі та усердні, навіть найтяжчих хворих зводили на ноги.
Про це повідомляє Спілка православних журналістів