Михайло Пархомчук: “Де саме відбувся наїзд, ми з’ясували за подряпинами на асфальті. Їх було залишено саме металевими набойками на взутті”

Марку автомобіля, який скоївши ДТП, зник з місця пригоди, досвідчений автотехнік може назвати, лише поглянувши на сліди гальмування та уламки деталей, залишених ним на місці пригоди.
 В хаосі смертельних аварій їх присутності й не помічають. Вони дбайливо і уважно вивчають усі уламки з потрощених авто. Кожен елемент розбитого транспортного засобу – має важливе значення для зʼясування обставин. Вони забороняють очевидцям навіть торкатися   речових доказів. Для них не буває дрібниць або мотлоху.  Мова про судових експертів, які проводять автотехнічні та транспортно – трасологічні експертизи – автотехніків. 
Вони досконало знають будову автомобілів. Лише за слідами гальмування можуть визначити орієнтовну марку та модель автомобіля, якщо він зник з місця ДТП, встановити місце наїзду чи зіткнення.   Завідувач сектору автотехнічних досліджень Рівненського НДЕКЦ Михайло Пархомчук пригадує: якось місце наїзду на пішохода він визначив за слідами каблуків постраждалої на асфальті. «Жіночка переходила проїзну частину дороги у невстановленому місці і була взута в босоніжки з металевими набойками, – пригадує Михайло Пархомчук. – Водій автомобіля, який здійснив наїзд, виявивши небезпеку, почав гальмувати. Втім, контакту уникнути не вдалось. Пішохід загинула. Де саме відбувся наїзд, ми з’ясували за подряпинами на асфальті. Їх було залишено саме металевими набойками на взутті».
Для проведення автотехнічних досліджень експерт має досконало знати математику та фізику, мати відповідну технічну освіту. Та часом лише на ці знання покладатися не варто, адже на місці зіткнення залишається зазвичай тисячі слідів. Треба мати неабияку уважність, аби розгледіти потрібні. Ситуацію ускладнює негода або темрява. Нерідко експерти чатують біля місця пригоди до ранку, аби зафіксувати потрібну для експертизи інформацію.
На місці події експерт передусім має подбати про власну безпеку. Для цього у валізі автотехніка, яку між собою дослідники називають просто чемоданчиком, є жилети зі світловідбиваючими елементами. Одягнувши його, експерт оглядає усе місце автопригоди, визначає його умовні межі, лише після цього починає фіксувати сліди. Виявлені сліди, що стосуються дорожньо-транспортної пригоди позначає номерками.  Така нумерація дозволяє визначати порядок утворення слідової інформації та зорієнтуватися на місці щодо обставин виникнення пригоди. Сліди експерти відмічають крейдою або гіпсокартонними уламками.     «Заміри проводимо 50-метровою рулеткою. Також використовуємо такі технічні засоби для вимірювання відстані як  курвіметри. На курвіметрі є шкала. Виміряна відстань фіксується на цій шкалі. Точність до 1 сантиметра», – розповідає судовий експерт Михайло Пархомчук.
  Щоб зафіксувати усі сліди, експерти їх фотографують. А щоб детально встановити обставини виникнення пригоди,  всі надані на дослідження матеріали аналізують комплексно. До уваги беруть все до найменших дрібничок, це – покази свідків, зафіксована на місці пригоди слідова інформація, технічні характеристики транспортних засобів, проведені в ході розслідування інші експертизи. В результаті, за допомогою досліджень на основі формул та математичних обчислень встановлюються обставини та механізм виникнення дорожньо-транспортної пригоди. Відтак, помилки бути не може.
Завдяки зʼясованій на місці події слідовій інформації, можна визначити швидкість автомобіля перед початком гальмування чи в момент зіткнення. До речі, всупереч поширеному переконанню вона не завжди така, яка зафіксована на одометрі (спідометрі) у розбитому авто. Бо, як стверджує експерт, все може залежати від будови самого одометра (спідометра), але це вже зовсім інша експертиза – експертиза деталей транспортних засобів. А відтак  – і зовсім інша історія.
Світлана Прокопчук