На Рівненщині попрощались із трьома захисниками

На Рівненщині попрощались із трьома захисниками – Дмитром Касянчиком з Вараша, Михайлом Рудим з Острозької громади, Сергієм Добровольським зі Здолбунівської ТГ.

Вараська громада провела в останню дорогу захисника – Дмитра Касянчика. Чоловік народився 11 березня 1996 року. Навчався у Вараській гімназії, з відзнакою закінчив Національний технічний університет України «КПІ імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Комп’ютерні науки». Захисник пройшов військову підготовку за напрямом «Кібербезпека та програмне забезпечення автоматизованих систем» у Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського. З перших днів повномасштабного вторгнення Дмитро добровільно став на захист України. Захищав столицю, брав участь у звільненні Київщини, після чого продовжив службу на Сході. На жаль, за результатами ДНК-експертизи стало відомо про загибель молодшого лейтенанта Дмитра Касянчика, який з 20 червня 2022 року вважався зниклим безвісти. Саме в той день він виконував бойове завдання у Луганській області. Ця війна забрала з родини Касянчиків уже другого сина. У серпні 2023 року загинув старший брат Дмитра – Ігор. Батьки втратили обох синів, свою опору і надію. Щирі співчуття дружині Дмитра, його батькам, друзям, побратимам.

Михайло Рудий народився 20 грудня 1985 року у селі Вишеньки, що на Острожчині. У три роки разом із батьками переїхав до міста Рівне. Навчався у загальноосвітній школі № 13, згодом здобув фах монтажника-сантехніка у Рівненському технічному фаховому коледжі. 10 лютого 2025 року чоловік вступив до лав Збройних сил України. Виконував бойові завдання у найгарячіших точках – спочатку на Сумщині, а згодом на території курської області. 30 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Курському напрямку внаслідок ворожого мінометного обстрілу воїн отримав важке поранення. Впродовж 19 днів лікарі боролися за життя військовослужбовця. На жаль, 18 червня серце 39-річного солдата Михайла Рудого зупинилося.

Сергій Добровольський народився 9 травня 1982 року в Здолбунові. Завершивши навчання у міській ЗОШ № 3, здобув професію автослюсаря у Квасилівському СПТУ № 16. Згодом пройшов строкову військову службу. Повернувшись додому, Сергій працював на підприємствах «Укрцемремонт», «Квант», а потім – на меблевій фабриці у селищі Квасилів. У грудні 2022 року воїн пішов на фронт добровольцем. Спочатку проходив навчання на Львівщині. У квітні 2023 року вирушив на Запорізький напрямок. У липні того ж року під час бойового завдання Сергій Добровольський зник безвісти. У жовтні 2023 року рідні впізнали його – пораненого та закривавленого – на одному з російських сайтів, де виставляли фото та інтерв’ю військовополонених. Після 22 місяців полону захисника було звільнено. Його мама одразу поїхала до Вінниці, де звільнені з полону проходили реабілітацію та лікування. 17 червня 2025 року Сергій повернувся у Здолбунів, проте вдома чоловік прожив недовго. 21 червня воїн помер внаслідок гострої серцевої недостатності.

Низько схиляємо голови у скорботі.
Вічна памʼять та слава воїнам!

Повідомляє пресслужба Рівненської ОДА