Опитування Президента — варто чи ні?

Минулого тижня Володимир Зеленський оголосив, що в день голосування на місцевих виборах – 25 жовтня – буде проведено всенародне опитування. Що це означає? Давайте по порядку.

Що це за опитування?

Громадянам пропонується відповісти на п’ять запитань безпосередньо на виході з виборчих дільниць. Опитування проводитиметься у форматі екзит-полу, тільки з особливим переліком запитань, а учасники повинні будуть заповнити бюлетень. Також у бюлетені передбачено поле для коментарів, в якому можна запропонувати запитання для наступних опитувань.

А питання такі:

1. Чи потрібно запровадити довічне ув’язнення за корупцію в особливо великих масштабах?

2. Чи підтримуєте ви створення на Донбасі вільної економічної зони?

3. Чи потрібно скоротити кількість депутатів у Верховній Раді до 300?

4. Чи підтримуєш ти легалізацію в Україні медичного канабісу для зменшення болю у важких хворих?

5. Чи потрібно Україні на міжнародному рівні підняти питання про використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом?

Насправді, дискусії про зменшення кількості депутатів Верховної Ради велися під час чи не кожної передвиборчої кампанії. Вже декілька років в Україні точиться і питання про медичний канабіс. І це відбувається на тлі того, що протягом 2010-х років у багатьох цивілізованих країнах суттєво переглянули державну політику щодо канабісу. Тож Президент питає думку народу стосовно давно обговорюваних і наболілих тем.

Для чого проводити такі опитування, якщо вони не мають юридичної сили?

Залучення народу до вирішення цих питань є абсолютно демократичним і морально виправданим кроком. Без чітко вираженої думки народу відповідна дискусія може тривати ще багато років, не виходячи на рівень ухвалення рішень. І саме формат загальнодержавного опитування, коли людина свідомо робить вибір на користь певного рішення підвищує його політичну вагу. Для Президента важлива думка громадян і важливо при продовженні реформ спиратися на підтримку більшості суспільства.

Опитування — не референдум

Опитування не дорівнює референдуму — це різні інструменти, наслідки застосування яких не будуть однаковими. Результат опитування не матиме прямих юридичних наслідків. Застосування такої форми безпосередньої демократії потрібно, щоб зафіксувати волю народу й уже з цим політичним мандатом вибудовувати державні позиції.

Водночас опитування — не лише налагодження комунікації з людьми, але й економія коштів, часу й зусиль. Люди приходять на вибори, голосують за партії та кандидатів і заразом можуть висловитися із суспільно важливих питань. Це швидко й ефективно. Адже не потрібно окремо збирати комісії, займати приміщення, запрошувати людей — опитування можна проводити разом з виборами.

Юлія Шигорева, кандидатка в депутати Рівненської обласної ради від партії «Слуга Народу»

«Українці сьогодні мають унікальну можливість — бути почутими. У всенародному опитуванні від Президента Володимира Зеленського підіймаються важливі питання, які дозволять оцінити загальноукраїнську позицію. Хотілося б від учасників опитування максимально серйозного й свідомого ставлення. Адже, наприклад, питання скорочення кількості народних депутатів до 300, яке для більшості здається очевидним, має як свої переваги, так і недоліки. Моє особисте ставлення до скорочення цілком прийнятне — ефективна робота апарату напряму залежить від правильно оптимізованої та організованої роботи, а не великої кількості народних обранців», — вважає кандидатка в депутати Рівненської обласної ради від партії «Слуга Народу» Юлія Шигорева.

передвиборча агітація