Повернутися до нормального життя після 35 років споживання наркотиків допомогла замісна підтримувальна терапія

Марині 49 років. Вона жителька Дніпра. За її плечима 35-річний стаж споживання ін’єкційних наркотиків та 15 років перебування у місцях позбавлення волі.

«Я прокололася майже все своє життя. З 12 років я почала колотися, а зараз другий рік перебуваю на ЗПТ», – розповідає жінка Новинам по-рівненськи під час зустрічі з журналістами у рамках прес-візиту “Наркозалежність vs наркополітика: проблеми та шляхи їх вирішення в Україні”.

ЗПТ – замісна підтримувальна терапія є визнаним у світі та найбільш економічно ефективним методом лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів. Зазвичай для ЗПТ використовують препарати метадону гідрохлорид (methadone hydrochloride) та бупренорфіну гідрохлорид (buprenorphine hydrochloride).

Саме, програма ЗПТ за словами Марини повернула її до нормального життя:

«Це як ковток свіжого повітря. Зараз я можу влаштуватися на роботу, не красти і не сидіти в тюрмі»

Усі терміни позбавлення волі у Марини пов’язані з крадіжками. Крала ж жінка, аби потім мати можливість роздобути чергову «дозу». Перші свої «строки» за ґратами вона була у зав’язці, утім з часом дістати наркотики на території колонії не складало труднощів і Марина продовжувала вживати опіати. Роки наркоманії позначилися на стані здоров’я – з кожним роком воно погіршувалося. Коли ж востаннє вийшла з-за ґрат жінку не вважали жильцем – ні працівники установи, ні інші засуджені.

«Я вийшла, щоб померти», – пригадує Марина.

Руку допомоги жительці Дніпра протягнула Світлана Родік, спеціалістка Громадської Організації “Синергія душ”. Вона розповіла Марині про ЗПТ та забезпечила їй соціально-психологічний супровід. З того моменту життя Марини змінилося.

Як розповідає Світлана, у їхній громадській організації уразливі верстви населення отримують профілактичні послуги, зокрема швидке тестування на ВІЛ, вірусні гепатити, скринінг на туберкульоз.

Варто зазначити, що споживачі ін’єкційних наркотиків перебувають у групі ризику, щодо інфікування вірусними недугами, зокрема ВІЛ, тому приставши на програму замісної підтримувальної терапії, вони не тільки мають можливість соціалізуватися, а й запобігають передачі небезпечних хвороб.

Спорідненою по своїй діяльності до «Синергії душ» у Рівному є Рівненський обласний благодійний фонд «Наше Майбутнє». Організація працює з уразливими верствами населення та у якості профілактики проводить систематично акції для жителів обласного центру.

Як розповів асоційований директор з політики та партнерства Альянс громадського здоров’я Павло Скала, Дніпро обрали місцем для прес-візиту не просто так:

«Вирішення проблеми поширення ВІЛ/СНІДу та наркозалежності є пріоритетним для цього складного регіону. Якщо ми беремо Дніпропетровщину, то із 350 тис. людей, які вживають ін’єкційні наркотики в Україні, близько 30 тис. проживають саме на цій території. Дніпропетровська область була серед перших регіонів, де 15 років тому було запроваджено лікування замісною підтримувальною терапією (ЗПТ). І сьогодні кожен шостий із 16 тисяч пацієнтів замісної терапії в Україні, проживає саме тут».

Що стосується Рівненщини, то нині в області функціонує 6 сайтів замісної підтримувальної терапії на базі державних лікувально-профілактичних закладів, на яких отримує лікування ЗПТ 282 особи. Також відкрито один приватний сайт ЗПТ на базі товариства з обмеженою відповідальністю «Центр лікування і профілактики залежності», де отримує лікування бупренорфіном 20 осіб та метадоном 65 осіб.

Паралельно з тим, що ЗПТ стає доступнішою в Альянсі громадського здоров’я наголошують – наразі в Україні необхідні зміни у репресивній наркополітиці, адже систематично фіксується порушення прав наркозалежних та репресивні дії представників/ць правоохоронних органів щодо впровадження програми замісної підтримувальної терапії.

Тим часом Марина наголошує, що наркозалежність – це страшна хвороба, яка потребує лікування й охоче ділиться планами на майбутнє:

«Ми з чоловіком плануємо зменшувати дозу метадону, щоб взагалі відійти від цього всього»…

Віта Климович