Рівненські експерти–балісти кажуть, що найбільший клопіт від «зброярів» – самоучок

«Протягнули мотузку–зайняли місце за щитом, потягнули за мотузку – відбувся постріл» або як експерти – балісти досліджують зброю, яку «зброярі – самоучки» нелегально виготовляють у власних підвалах.
Балісти кажуть: зброя – не іграшка. Самі неухильно дотримують правил безпеки. І до цього закликають усіх власників вогнепальної зброї. А ще охоче діляться секретами своєї роботи.
Вони досліджували зброю, якій понад 400 років. Про  гвинтівки, рушниці та карабіни знають не менше, ніж їх розробники. Щороку проводять близько півтисячі експертиз. Свою роботу люблять за можливістю навчатися кожен день, але й остерігаються, жартуючи, мовляв, балісти схожі на саперів. « З кожною зброєю, яка приходить на дослідження,  потрібно поводитися як і з зарядженою. Ми не знаємо, що може бути в патроннику. Може бути патрон і відповідно натиснувши на спусковий гачок, відбудеться постріл, наслідки, якого можуть бути плачевні, – каже старший експерт сектору дослідження зброї відділу криміналістичних досліджень Рівненського НДЕКЦПавло ПЕЧОРІН.
Зброю ні в якому разі не можна наводити на людей, натискати на спусковий крючок. І взагалі вогнепальна  зброя – це не іграшка. Вона створена, щоб вбивати.
Вилучена на місці злочину зброя – являється об’єктом дослідження не лише балістичної експертизи, а й ряду біологічних, імунологічних, фізико-хімічних та дактилоскопічних видів експертиз.Черговість проведення судових експертиз визначає слідчий. «Об’єктами судово-балістичної експертизи є вогнепальна зброя, боєприпаси та їх частини (патрони, гільзи, кулі, дріб, картеч, пижі, прокладки), предмети зі слідами пострілу, – каже  завідувач сектору досліджень відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ Анна БОРДЮК. Все, що має відношення до вчинення злочинів із застосування вогнепальної зброї. Або пов’язана із незаконним носінням, зберіганням, придбанням вогнепальної зброї і боєприпасів».
Судово-балістична експертиза потребує не малого часу для її проведення. Усе залежить від стану об’єкта, а також умов, в яких його зберігали. Експерт досліджує, чи не вносили зміни у конструкцію досліджуваної одиниці зброї , чи не замінювались її частини, чи правильно функціонують механізми і деталі, придатність об’єкта для проведення пострілів.
«На поверхнях стріляних гільз, відображається не тільки слід бойка, але й інших частин зброї – це і сліди від подавача,відбивача, викидача і «губок» магазину – все це має велике значення при ідентифікації тієї чи іншої одиниці зброї», – констатує Анна БОРДЮК.
Більшість часу балісти проводять в майстерні. Тут вони проводять фіксацію зовнішнього вигляду об’єктів дослідження, визначають загальні конструктивні, розмірні  та вагові характеристики об’єкта, його частин і деталей, встановлення калібру, принципів роботи механізмів та правильності взаємодії деталей, частин та механізмів, їх стану, наявності маркувальних позначень та визначення способу виготовлення об’єкта.
Оглядають сліди, які можуть мати важливе значення для істини справи . Прискіпливо експерти досліджують кулі та гільзи, виявлені на місці події із застосуванням вогнепальної зброї. Їхній помічник – порівняльний мікроскоп МС-1.  Пристрій дуже делікатний, та потребує дбайливого відношення. «На даний час тут знаходиться куля, виявлена на місці події зі слідами зброї від каналу ствола і експериментально відстріляна куля в процесі дослідження нарізного карабіну, – каже Павло Печорін.
А щоб отримати зразок для порівняння, експерти приходять  до кімнати відстрілу зброї. Вона оснащена двома дверима, які обшиті металевими пластинами. Подивитись можна лише на оснащення, одразу зауважують балісти. Перед сторонніми, відстрілу вони не проводитимуть – це вкрай небезпечно! Для проведення експериментальних пострілів призначаються не менше двох співробітників. Дослідники кажуть: «Не раз їх самих від халепи рятували підвищенні заходи власної безпеки, яких тут дотримуються бездоганно. «Дуже багато приходить на дослідження саморобної зброї, переробленої чи зброї, стріляти з якої,тримаючи її в руках– небезпечно, в кращому випадку дрібні травми, в гіршому…життя – каже судовий експерт сектору дослідження зброї відділу криміналістичних досліджень Рівненського НДЕКЦ Олександр ПОПЕЛЮК. Тож ми використовуємо для дистанційної стрільби, спеціальні лещата, які називаються «скорость». Затискаємо зброю в тиски, скеровуючи ствол в бік стрільби, де знаходиться матеріал, який гальмує стріляний снаряд– резинові пластини та кевларове волокно. Фіксуємо до спускового гачка мотузку, протягнувши її через віконце в захисному щиті. Впевнившись, що всі міри особистої безпеки дотримано, ми тягнемо мотузку «на себе» і відбувся постріл».
Досліджувана зброя та її частини, боєприпаси не залишаються без нагляду.
Кожного разу перед тим, як покласти продемонстрованого пістолета на стіл, баліст перевіряє, чи він розряджений. Сам цього й не помічає! Каже: навик, доведений до автоматизму. Хоч, здавалось, балісти знають про зброю все, втім, кожного разу, тримаючи зразок в руках, кілька годин шукають інформацію про нього в довідковій літературі, а також в мережі Інтернеті. Впевнені: зброя пахне не лише порохом, але й історією. «Ось гладкоствольна бельгійська мисливська рушниця 16 калібру. Один з варіантів озброєнь – ППШ. Це 1942 рік. Магазин знімний барабанний, 60 патронів. Є ще такий зразок як гвинтівка Манліхєра», – каже старший експерт сектору дослідження зброї відділу криміналістичних досліджень Рівненського НДЕКЦПавло ПЕЧОРІН.
Зброя удосконалюється, відтак без навчання не обійтися, кажуть експерти. Втім, більше клопоту від «зброярів» – самоучок. Відтак, нагадують: вносити зміни у конструкцію вогнепальної зброї або виготовляти, відновлювати з макетів самому заборонено законом і передбачає відповідальність.
Згодом у “Новинах по-рівненськи” ви зможете дізнатись про одну із небагатьох видів експертиз, результат якої категоричний – дактилоскопію.
 Світлана Прокопчук