Рівненський апеляційний суд захистив право рівнянки на спадщину

Оскільки онука є спадкоємицею за законом за правом представлення. Хоча рідний брат її покійної бабусі вважає по-іншому.
У квітні 2016 року, після смерті рідної сестри, брат та її онука у встановлений законом 6-місячний строк звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, в склад якої входить квартира в Рівному.
У вересні того ж року рівнянин звернувся з позовом в суд про усунення внуки від права на спадкування. Позовні вимоги вмотивовані тим, що спадкодавиця багато років хворіла і потребувала постійного догляду, який забезпечував хворій саме позивач, а не внучка. До того ж, зі слів позивача, він допомагав хворій сестрі матеріально.
22 квітня 2019 року Рівненський міський суд відмовив позивачеві у задоволенні позову.
Рішення місцевого суду чоловік оскаржив в апеляційному порядку, наполягаючи на його скасуванні та ухваленні нового рішення, яким його позов задоволити.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачки переконував суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду — без змін.
У ході судового розгляду з’ясувалося, що спадкодавиця і справді потребувала часткового стороннього догляду та допомоги. Однак це спростовує твердження позивача про безпорадність стану сестри. Коли жінці стало гірше, вона до самої смерті перебувала під наглядом медичного персоналу лікарні. Не довів позивач і потребу сестри у матеріальній допомозі від онуки. А той факт, що та не спілкувалась з бабусею, не цікавилась станом її здоров’я, не займалась організацією її похорон, не свідчить про факт умисного ухилення від надання допомоги останній та не може бути підставою для усунення її від права на спадщину.
Тому Рівненський апеляційний суд апеляційну скаргу рівнянина залишив без задоволення, а рішення Рівненського міського суду від 22 квітня 2019 року — без змін.
Повідомляє прес-центр Рівненського апеляційного суду