Рівнян попереджують про небезпеку при контакті з борщівником

З початком літнього сезону управління з питань надзвичайних ситуацій Рівненського міськвиконкому нагадує про небезпеку, яка може виникнути при контакті з борщівником. 

В останні роки на території України поширився бур’ян, так званий борщівник Сосновського. Росте він обабіч річок, доріг, лісів, а тепер поступово перебирається і на поля, дачні ділянки. Борщівник — отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Листя і плоди борщівника багаті ефірними маслами. Дотик до рослин деяких видів цього роду може викликати подразнення та опік шкіри за рахунок того, що всі частини рослин містять фуранокумаріни – речовини, що різко підвищують чутливість організму до ультрафіолетового випромінювання. Найсильніші опіки борщівник викликає, стикаючись з шкірними покривами в ясні сонячні дні. Але щоб отримати опік, достатньо і нетривалого і несильного опромінення сонцем ділянки шкіри, забрудненої соком рослини. Як правило, на уражених ділянках шкіри виникає опік другого ступеня (пухирі, заповнені рідиною). Час прояву опіку – від кількох годин до кількох діб. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не дає жодних неприємних відчуттів і ви можете просто не звернути на це уваги.

Борщівник також є контактним і дихальним алергеном і має сильний запах, який відчувається вже в п’яти метрах від рослини.
При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями. Можливі і смертельні випадки після контакту з борщівником. Особливо, якщо вражені рот чи горло.

Перша допомога при опіку борщівником:

– захистити ділянки дотику шкіри з рослиною від сонячних променів мінімум на дві доби;

– промити уражені місця великою кількістю води з густою мильною піною;

– обробити спиртом або слабким розчином марганцівки (знежирює шкіру, чим послаблює ураження);

– обробити шкіру пантенолом або іншим засобом від опіків;

– невеликі пухирі краще не чіпати. Якщо вони продовжать збільшуватись – потрібно звернутись до лікаря;

– вийняти з листа алое ложкою м’якуш і нанести на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом;

– припарка з листків звичайного садового бур’яну — подорожника, промитого та пропареного дає протизапальний і антибактеріальний ефект;

– компрес з тканини, змоченої у холодному молоці заспокоює свербіння краще, ніж холодна вода. Хоча механізми такої дії молока поки не з’ясовані, не виключено, що активними компонентами в даному випадку є молочні жири;

– змочений водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладений до шкіри, що зудить, полегшує свербіж. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин.

У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей.

Необхідно випрати одяг, в якому гуляли по чагарниках борщівнику. Це убереже від поширювання висипу по всьому тілу.

Пам’ятайте, виїжджаючи на природу, потрібно ретельно вибирати місце для відпочинку, щоб не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.