Розпочався Успенський Піст

Через місяць після посту Апостольського існує в Православній Церкві багатоденний піст Богородичний або Спасо-Богородичний, званий Успенським. Він встановлений перед великими святами Преображення Господнього та Успіння Богоматері і продовжується два тижні, від 14 до 28 серпня. Церква прийняла і зберігає цей піст, скеровуючи нас до духовного благодатного перетворення і наслідування Божої Матері, Яка перед Своїм переселенням на небо невпинно перебувала в пості та молитві. Божа Матір хоч і завжди трудилася за нас і постила, не маючи потреби в пості, як чиста і Всенепорочна, одначе, передбачивши про Своє представлення, Вона, що перевищує і перевершує життям Ангелів, явила ангельську стриманість, часто молилась, щоб через Божественного Духа з’єднатися блаженною душею з Своїм Сином і стати нашою ходатайницею, і тоді особливо постила, коли наблизився для нея час кончини звідси, витончуючи Себе святою любов’ю до Сина. Тому і ми зобов’язані постити в цей час і оспівувати Її, наслідуючи Її життя і спонукаючи Її до заступництва за нас. Свідчимо справжню любов свою до пречистої Діви Богородиці святим Їй наслідуванням.
За древністю свят Преображення Господнього та Успіння Пресвятої Богородиці, встановлення посту перед ними відноситься також до стародавніх часів християнства. У бесіді Льва Великого, виголошеній ним близько 450 року, ми знаходимо ясну вказівку на піст Богородичний. У цій бесіді Лев Великий говорить: “церковні пости так розташовані в році, що для кожної пори року наказаний свій особливий закон стриманості. Так для весни весняний піст в Чотиридесятницю, для літа літній в П’ятдесятницю, для осені осіннійв сьомому місяці; для зими – зимовий “, нині Різдвяний. Той самий святитель в іншій своїй бесіді пише, що осінній пост є древнім встановленням. На Константинопольському Соборі, що відбувся у 1166 році під головуванням Константинопольського патріарха Луки, підтверджено, згідно з давніми уставами, для всіх православних християн безперервно продовжувати Богородичний піст від 1 до 15 дня серпня (ст. ст.), І таким чином назавжди видалено всяке непорозуміння про зберігання посту Богородиці. Бо Вальсамонт, кажучи про цей Собор, пише, що “тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського і Різдвяного. Тому сам святійший патріарх підтвердив, що хоча дні цих постів письмово ніде не зазначені, спонукувані, проте, послідувати неписаному церковному переданню і повинні постити від першого і від чотирнадцятого дня листопада “.
Строгістю правил постування Богородичний піст перевершує пости Апостольський і Різдвяний, але менше строгий за Святу Четиридесятницю. В понеділок, середу і п’ятницюБогороднічнаго посту устав Церкви наказує харчуватися сухоядінням, у вівторок і четверт звареною без олії; по суботах і неділях дозволяє вино і олію; а в день Преображення Господнього і рибу.
Підготував протоієрей Миколай Капіту магістр богослів’я, викладач РДС клірик Покровського собору, м. Рівне.
Повідомляє Рівненська єпархія УПЦ