Що потрібно знати, щоб вчасно виявити і подолати туберкульоз

Туберкульоз залишається серйозною загрозою для здоров’я людей у всьому світі. Щороку ця хвороба забирає понад мільйон життів — попри те, що вона виліковна. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, туберкульоз входить до десятки провідних причин смерті у світі.

В Україні, згідно з даними Центру громадського здоров’я МОЗ, туберкульоз належить до пріоритетних інфекційних захворювань, а ризики його поширення зросли внаслідок повномасштабної війни, вимушеного переміщення населення та зниження доступу до медичних послуг.
Особливо вразливими, за оцінкою ВООЗ, залишаються діти, люди з ВІЛ та внутрішньо переміщені особи.

Туберкульоз не відступає

Туберкульоз — це інфекційне захворювання, яке викликається мікобактерією туберкульозу. Найчастіше вражає легені, однак може також уражати інші органи: нирки, кістки, лімфатичні вузли, мозкові оболонки. Основний шлях передачі — повітряно-крапельний: бактерії виділяються в повітря, коли хвора людина кашляє, чхає або говорить.

Захворювання не завжди проявляється одразу. У багатьох інфікованих людей туберкульоз перебуває у так званій латентній формі — організм містить бактерії, але вони не активні. У разі ослаблення імунітету інфекція може активізуватись і перейти в активну форму, яка потребує лікування.

Симптоми активного туберкульозу можуть включати тривалий кашель (понад два тижні), підвищену температуру, пітливість уночі, втрату апетиту, зниження ваги, втому.

Ефективність лікування залежить від раннього виявлення, доступності медичної допомоги, дотримання схем терапії та соціально-психологічної підтримки пацієнтів.

За підсумками І кварталу 2025 року в Україні зафіксовано зниження рівня захворюваності на активний туберкульоз: з 12,5 до 10,5 випадків на 100 тисяч населення. Це становить зменшення на 16% — усього 4304 нові випадки.

На Рівненщині також спостерігається позитивна динаміка. Показник захворюваності впав із 13,5 до 7,5 випадків на 100 тисяч населення, тобто на 44,4%. За цей період в області виявили 86 випадків.

У порівнянні з іншими регіонами Рівненська область демонструє один із найнижчих рівнів поширення хвороби. Значно вищі показники зареєстровані у Дніпропетровській (695 випадків), Одеській (454), Кіровоградській (176) та Миколаївській (144) областях.

Психологічна допомога — важливий крок до одужання

Одним із найсерйозніших бар’єрів у лікуванні туберкульозу є страх перед діагнозом. Психологиня, соціальна працівниця та представниця благодійної організації “Мережа 100 відсотків життя Рівне” Анна Міщук наголошує, що пацієнти нерідко впадають у паніку або заперечення хвороби.

“Коли людині кажуть, що у неї — туберкульоз, то вона починає нервувати й заперечувати: «Ні, в мене такого немає, я ж нормально харчуюся, не вживаю алкоголь». В таких випадках лікарі повинні направляти до психолога, щоб поговорив та якось заспокоїв”, — пояснює вона.

Психологиня розповідає, що в деяких випадках пацієнти настільки бояться діагнозу, що ізолюють себе від світу, уникають лікарів або відмовляються від лікування:

“Були випадки, що жінка, дізнавшись діагноз, просто зачинилася в хаті та нікуди не виходила, а чоловіка просила переїхати пожити до батьків. У неї була панічна атака, що вона може всіх заразити, тому ізолювала себе максимально”.

Анна Міщук акцентує: стигматизація туберкульозу не лише погіршує емоційний стан хворих, а й ускладнює лікування. Пацієнти часто соромляться звертатися до психолога, вважаючи це ознакою “психічної хвороби”, і натомість залишаються наодинці зі своїми переживаннями. У таких випадках саме психолог може допомогти зняти напругу, подолати тривожність і запобігти самоізоляції.

Також вона зауважує, що туберкульоз не є “хворобою бідних” чи виключно легеневим захворюванням. Це системна інфекція, яка може вражати різні органи, а отримати її може будь-хто — незалежно від соціального статусу чи способу життя.

“Мені часто говорять: «Я прочитав в інтернеті про цю хворобу, в мене немає таких симптомів, значить я не хворію. Це ж хвороба бідних!» Коли я пояснюю, що туберкульоз може бути не лише легень, а всіх органів, то вони не вірять, бо ж в інтернеті цього не писало”.

Діти — у зоні ризику

Туберкульоз серед дітей в Україні не зникає. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, упродовж першого кварталу 2025 року в країні виявили 96 нових випадків активного туберкульозу серед дітей віком до 14 років. І хоча ця цифра менша, ніж за аналогічний період торік – недуга досі загрожує здоров’ю найменших.

Водночас Рівненщина демонструє позитивну тенденцію. За офіційною інформацією Центру громадського здоров’я МОЗ України, за І квартал 2025 року в області не зафіксовано жодного випадку захворювання на активний туберкульоз серед дітей віком 0–14 років, включно з рецидивами.

Оксана Малеш, дитяча фтизіатриня Рівненського обласної інфекційної лікарні, зазначає, що найвищий ризик захворювання — у дітей до п’яти років, бо саме в цьому віці імунна система ще не сформована.

“У першу свою п’ятирічку малеча надзвичайно схильна до поглинання мікобактерій з повітрям. Оскільки імунітет ще не сформований, то діти можуть дуже швидко захворіти, в тому ж числі такими складними формами як туберкульозний менінгіт, міліарний туберкульоз тощо”, – розповіла лікарка.

За її інформацією, обстеження повинні проходити всі, хто мав довготривалий контакт із хворим.

“Наразі існують єдині схеми лікування як для дорослих, так і для дітей. Їх відмінністю є те, що мультирезистентний туберкульоз, тобто нечутливий до препаратів першого ряду або лікарсько-стійкий, має відмінність в схемах лікування, бо важкий для організму,” — зазначила фтизіатриня.

Також вона наголосила: щорічні обстеження — обов’язкові для тих, хто мав туберкульоз у минулому, або має залишкові фіброзні зміни в легенях. Це стосується і дорослих, і дітей. Уникнення стаціонару — ще один елемент сучасного підходу до лікування:

“Також ми намагаємося уникати стаціонарного лікування і це передбачено сучасними протоколами лікування хвороби, адже для дитини це — стрес. Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, можливість заразити інших зникає через два тижні вживання протитуберкульозних препаратів,” — пояснила лікарка.

Профілактика та рекомендації

За словами Оксани Малеш, для запобігання туберкульозу в дітей критично важливою є вакцинація БЦЖ — щонайменше 95% дітей мають бути вакциновані. Робити щеплення потрібно вже на другий день після народження. Вакцинація захищає від тяжких форм хвороби. Якщо дитина контактує з хворим і не має щеплення — ризик захворіти у важкій формі становить 100%.

Також слід дотримуватися здорового способу життя, повноцінного харчування, режиму дня, достатнього відпочинку та вчасно лікувати будь-які бронхолегеневі захворювання.

Фахівчиня Анна Міщук також вважає важливим просвітництво з дитинства — школярі повинні мати сучасну і доступну інформацію про туберкульоз.

Для дорослих важливо звертатися по допомогу — як медичну, так і психологічну. Анна Міщук наголошує, що жодна людина не винна у своїй хворобі й має право на підтримку::

“Потрібно відстоювати свої кордони та пам’ятати, що серед вас є хоча б одна людина, яка готова допомогти. Тому не закривайтеся в собі, дайте їй цей шанс”.

Вікторія Шилан