Що варто знати про туляремію, та який ризик підчепити недугу на Рівненщині

На початок 2017 року в Рівненській області знаходиться на обліку 144 неблагополучних з туляремії населених пунктів.
При цьому, епідемічна та епізоотична ситуація з туляремії за останні 17 років відмічається як благополучна, не дивлячись на чималу кількість природних вогнищ розташованих на території Рівненської області. Захворювань серед населення даною інфекцією не зареєстровано. Про це повідомляє Державна установа “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”.
Зокрема Лікар – епідеміолог відділення ОНІ  І.О.Філіпченко зазначає: 
Не слід забувати, що туляремія – це особливо небезпечне інфекційне захворювання, яке проявляється гарячкою та ураженням внутрішніх органів. У більшості випадків хвороба починається раптово: з підвищення температури тіла до 40°С, нападу сильного головного болю, порушення сну, апетиту, болю в усьому тілі. Захворювання завжди супроводжується збільшенням лімфатичних залоз (підщелепних, пахвових). Після проникнення мікроба в організм, людина занедужує через три – п’ять, а іноді й через 12 днів.
Важливою ознакою хвороби є сезонність, пов’язана із заготівлею сіна, збиранням врожаю, а також відпочинком в лісі та на водоймах.
Заражається людина від хворих гризунів (водяних пацюків, польових і домашніх мишей, зайців, ондатр, ховрахів і т.п.). Гризуни, проникаючи на продовольчі склади, млини, магазини, забруднюють своїми виділеннями зерно, продукти харчування, питну воду та інші продукти, вживаючі які, людина занедужує.
Крім того, джерелом зараження людей можуть бути і свійські тварини: собаки, коти, свині, велика рогата худоба (вживання страв, приготовлених з м’яса хворих тварин (свині, вівці), призводить до зараження.
Не останню роль відіграють укуси комарів, кліщів (особливо пасовищних) та гедзів — тобто переносників збудника, який, до речі, здатний зберігатися у водоймах до 3 місяців, що стає причиною виникнення захворювань серед відпочивальників, рибалок тощо.
Хворі підлягають обов’язковій госпіталізації до 3-х тижнів, своєчасне лікування та догляд сприяють швидкому одужанню.
Тому важливо бути особливо обережним і дотримуватися елементарних правил захисту від цієї хвороби. Зокрема, не варто забувати про дотримання правил особистої гігієни під час виконання сільськогосподарських робіт: сінокоси, скиртування, перевезення сіна та застосовувати засоби індивідуального захисту.
Оселі, бази, склади, об’єкти підвищеного епідризику необхідно зробити непроникними для гризунів з метою запобігання забрудненню продуктів харчування і питної води.
Одним із засобів профілактики є проведення щеплення, яке діє протягом 5 років і проводиться серед населення в неблагополучних щодо туляремії населених пунктах та серед осіб певних контингентів з групи ризику (робітників цукрових заводів, м’ясокомбінатів, боєнь, заготівельників, студентів, які працюють і будуть працювати в місцях, неблагополучних щодо туляремії).
Ще одним і важливим заходом профілактики хвороби є боротьба з гризунами, як основним джерелом туляремії.
(фото з мережі Інтернет)