Травознавець з Гощі лікує тих, кому традиційна медицина винесла вирок – «не жилець»

70-річний Валентин Герасимович Леусь із містечка Гоща, що в Рівненській області, фітотерапевт із багаторічним досвідом. Скільки лікарських трав росте на його городі, годі й злічити. З них чоловік власноруч готує краплі, мазі та настоянки, якими й лікує своїх пацієнтів. За здоров’ям до нього звертаються навіть професори медицини.
Валентин Леусь за освітою агроном. Спочатку навчався у технікумі, а згодом – в інституті та академії. Травознавство ж, розповідає, у їхньому роду передається із покоління в покоління. Свого часу фітотерапію практикував його дід та прадід. Натомість він передав свої знання наймолодшій онуці Юлії, яка, до того ж, здобуває фах медика.
– Більше 50 років минуло, як лікую людей травами. А от вирощувати лікарські рослини почав ще з 9-річного віку, – пригадує Валентин Герасимович. – Пам’ятаю, як дід порався із рослинами на городі, а я йому допомагав. Ніби й не хлопчача справа, грядки полоти, але мені це настільки подобалося, що, працюючи біля трав, не помічав, як летить час. Коли підріс, дід навчив готувати ліки. Аби удосконалити знання, я читав багато спеціалізованої літератури. Знайомився з відомими травниками. З деякими із них протягом багатьох років підтримував тісні стосунки. Однак, перш ніж почав лікувати хворих, попросив благословення у духовенства.
Чоловік запевняє, те, що він допомагатиме людям, знав ще з дитинства. Пригадує, як ще дитиною, бавлячись біля річки, побачив видіння: в тумані стояла Матір Божа з двома ангелами й мовила до нього: «Господь подарував тобі дар зцілювати людей. Тож і я благословляю тебе». Через багато років це видіння знову повторилося у ві сні.

Нині ж недуги, з якими хворі їдуть до травозная, перерахувати важко. Гепатит С, різного роду захворювання шкіри, проблеми по чоловічій та жіночій лініях, цироз печінки, проблеми зору та головні болі, запальні процеси, епілепсія… Проте найбільше, каже фітотерапевт, доводиться працювати з онкохворими.
– Можете не вірити, але лікуватися до мене приїжджають навіть співробітники інституту раку. Також за консультацією звертаються лікарі з Рівного, Волині, Львова… Приїжджають навіть професори університетів, – зізнається травник. –  До кожного пацієнта підходжу індивідуально, проте у всіх прошу показати результати обстежень у лікарні: УЗД, історію хвороби, аналізи. Розпитую про самопочуття, і лише на основі цього призначаю лікування. За десятиліття практики я дійшов висновку, що причиною більшості хвороб є проблеми з нервовою системою. Втім, при правильному та комплексному лікуванні можна побороти будь-яку недугу. Лікуванню піддається навіть рак четвертої стадії. Побороти онкологію допомагають такі трави як болиголов, княжик сибірський, розторопша… Проте найбільш помічні властивості має дерево гінкго білоба. У мене росте ціна його плантація. 15 років тому насіння прислали з Києва із ботанічного саду. Рослина не вибаглива, добре пристосовується до нашого клімату, проте любить світло і вологу. Препарати на основі гінкго білоба розсмоктують пухлини – навіть злоякісні, застерігають інсульти та інфаркти. Усім своїм пацієнтам рекомендую додавати кілька листочків до часу задля профілактики.
Усі краплі, мазі, настоянки та відвари, якими лікує своїх пацієнтів, травознавець готує самостійно. Бо ж чи не усі складові вирощує на власному обійсті. Щоправда, деякі замовляє за кордоном. Зітхає: раніше купував їх у Карпатах, однак нині там знищено багато видів лікарських рослин. Справлятися допомагає дружина Надія. Вона, до речі, була першою, кого Валентина Герасимовича «зцілив» від важкої недуги.
– До мене їдуть і багаті, і бідні, проте нікому не називаю ціну за свою допомогу. То гріх! Ще покійний дід вчив, що добро повинне бути безкорисним. Чимало хворих звертаються до мене вже після того, як традиційна медицина винесла їм вирок «не жилець». То про які ж гроші тут може бути мова? Молюся, аби з Божою поміччю «виходити». А взагалі, усім людям рекомендую вирощувати протизапальні трави вдома(шавлія, перило, материнка та інші). Як їх застосовувати, можна прочитати в будь-якому довіднику, – додає травник.
Марія МАРТИНЮК
Фото з родинного архіву травника