Тріщить по швам вбрання дружини…

Тріщить по швам вбрання дружини,

Що так завзято зодягла.

Я посадила кущ шипшини,

Панчохи нові натягла.

Кроїла, шила, підшивала,

Криве,косе, як решето…

Шипшина квіти поскидала,

Прощалось з блиском золото.

Хтось скаже – «може не на разі»,

«Обрала може не того»,

Та я останусь вірна фразі –

«Довіку» твого і мого.

© Mari Posa