Ти бачиш? Вона плаче в квіти. (с) Олександра Григорчук

Вона плаче в квіти…
Ти бачиш? Вона плаче в квіти.
Та їх обіймає так, ніби то твОї обійми.
Під пісню для неї таку, справді, можна здуріти,
Піснями своїми ти ще раз їй серце вийми.
Самотня… хоч тисячі тисяч на цьому концерті.
Вони – то є люди, що люблять тебе, та, не ти.
Твої сині джІнси й платівки твої потерті
Вона збереже, ти вже сльози їй ці прости.
Послухай, як люди тебе полюбили, любили.
Усі їхні сльози чи варті її сльози?
Вхопила ці квіти так міцно, як можна вхопити
Й ховає обличчя своє та своєї краси.
І плаче все в квіти…
Ти бачиш? Вона плаче в квіти.
Лунають піснями твої всежиттєві листи.
Під пісню для неї твою, справді, варто любити…
Багато людей, та для неї вони, все ж, не ти!

(с) Олександра Григорчук