У Рівному у кінотеатрі показали відеопоезію Руслани Броновицької, присвячену пам’яті її сина

25 серпня у рівненському кінотеатрі StarMAX на великому екрані Руслана Броновицька представила 10 відеопоезій, створених у межах стипендіального проєкту «Коли діти стають віршами» за підтримки Українського культурного фонду.

Відеопоезія присвячена пам’яті її сина Дмитра Паскара, військовослужбовця ЗСУ, який загинув на війні. Водночас через особисту історію авторки вона говорить про досвід невизначеної втрати матерів, які чекають на своїх зниклих безвісти дітей, та про біль матерів, які втратили своїх дітей на війні.

Особливість проєкту в тому, що Руслана Броновицька виступила одночасно авторкою поетичних текстів і режисеркою відеопоезій. Роботи створені на основі її особистого досвіду проживання невизначеної втрати та втрати сина.

«Для мене це був один із найважчих творчих проєктів — передусім емоційно. Щоб режисерськи побачити ці вірші, мені знову доводилося занурюватися в той біль, який я вже прожила. Кожен текст вимагав повернення до тих переживань, з яких він був написаний».

У створених роботах поетичне слово поєднане з музикою, відеозйомкою, динамічним малюнком та анімацією. Візуальна складова не ілюструє вірші буквально, а допомагає розкрити їх емоційний та смисловий зміст.

Для Руслани Броновицької відеопоезія стала також актом шани й поваги до матерів зниклих безвісти військовослужбовців та матерів полеглих Героїв.

Стипендіальний проєкт «Коли діти стають віршами» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.