У жінки з-під шкіри видалили гельмінта довжиною 5,5 см.

У Рівненській області зареєстровано перший у цьому році випадок підшкірного дирофіляріозу у людини. Діагноз підтверджено лабораторно. Жителька одного з районів області принесла на дослідження до ДУ «Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України» гельмінта довжиною 5,5 см, якого їй видалила донька з-під шкіри правого плеча. Відчуття повзання паразита під шкірою почали турбувати жінку лише у день виявлення і видалення гельмінта. Раніше таких відчуттів у неї не було. У нашій області це захворювання реєструється з 2005 р. Всього зареєстровано 33 випадки підшкірного дирофіляріозу у людей, з них 30 − місцевого зараження. Про місцеву передачу свідчить виявлення хворих тварин та інвазивних мікрофілярій в тілі комарів.
За останні 10 років в Україні зареєстровано 1572 випадки дирофіляріозу у людей. За минулий рік в нашій державі виявлено 79 випадків захворювання, а у Рівненській області – 2 випадки.
Дирофіляріоз – це гельмінтозне захворювання собак, кішок та диких представників сімейства котячих і псових. На дирофіляріоз хворіють і люди. Личинку збудника захворювання (мікрофілярію) переносять комарі, що є проміжними хазяями для дирофілярій. Джерелом для тварини чи людини є хвора тварина.
Тіло дорослого гельмінта Dirofilaria repens білуватого кольору, ниткоподібне, довжиною до 17 сантиметрів. У хворих тварин статевозріла самка гельмінта народжує живих личинок, які потрапляють у кров’яне русло. При укусах комарів живі личинки разом з кров’ю тварини потрапляють в організм комахи, де розвиваються до інвазивної стадії.
Інкубаційний період становить від 1 місяця до 2 років.
У людини найчастіше спостерігається ураження очей (до 45% всіх випадків), голови та шиї (17%), тулуба (13%), рук (12%), ніг (8%).
Клінічні прояви у людей дуже різноманітні та пов’язані з локалізацією дирофілярії. Перші симптоми захворювання – безболісна чи болюча припухлість (пухлинне утворення) шкіри чи інших тканин, в місці локалізації − свербіж і печія різного ступеня інтенсивності. Характерним симптомом захворювання є міграція гельмінта, що виражається в пересуванні під шкірою до 15 см на добу. З метою обмежити патогенну дію паразита, організм формує навколо гельмінта зону продуктивного запалення (захисну оболонку). Ураження очей супроводжується появою вузлів під шкірою повік або кон’юнктивою, іноді їх розповсюдженням на очну ямку. Відмічається набряк повік, біль, сльозотеча, екзофтальм, печія. Деякі пацієнти відмічали наявність гельмінта під кон’юнктивою. У багатьох хворих інвазія має рецидивуючий перебіг з фазами затухання та загострення процесу. При несвоєчасному видаленні гельмінта можливий розвиток абсцесу з гельмінтом всередині. Враховуючи тільки ці симптоми, встановлюють первинний діагноз, не пов’язаний з паразитарною етіологією: атерома, ліпома, фіброма, реактивна лімфаденопатія, венозний тромбоз, алергічний набряк, защемлена пахова грижа та інші.
Переважно у людини паразитують одиничні особини. Мікрофілярій в крові людини не виявляли. Лікування дирофіляріозу, у більшості випадків, оперативне.
Для паразитологічного дослідження видаленого паразита в лабораторії лікувального закладу, його слід помістити у 50% розчин спирту з подальшою доставкою в ДУ „Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України” для підтвердження видової приналежності, діагнозу та організації відповідних заходів у осередку захворювання.
Профілактика дирофіляріозу полягає у лікуванні хворих тварин; профілактичній дегельмінтизації котів і собак згідно з рекомендаціями фахівців ветеринарної медицини; захисті людини і цих тварин від укусів комарів за допомогою репелентів; носінні одягу, який максимально закриває поверхню тіла в теплий період року у вечірній час; засітченні вікон.
Повідомляє лікар-епідеміолог  Л. В. Грицюта  Державної установи “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”