парфуми1

leptosprozНа території Рівненщини лептоспіроз залишається найактуальнішим природно — вогнищевим зоонозом (ред. зоонози — узагальнена назва природно-осередкових інфекцій, тобто таких інфекційних хвороб, що звичайно поширені у тварин, але здатні іноді передаватися від тварин до людини). Тому Державна установа “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України” попереджає, жителів області, що розпочався сезон розповсюдження цього підступного захворювання, яке часто закінчується для людини летально: 
Тварини — лептоспіроносії виділяють збудників у зовнішнє середовище з сечею, інфікуючи воду відкритих водойм, грунт, харчові продукти та інші об’єкти довкілля. Лептоспіри проникають в організм людини через пошкоджену шкіру і непошкоджені слизові оболонки. Основний шлях передачі інфекції — водний, менше значення має контактний та харчовий.
Людина наділена високою природною спринятливістю до лептоспір. Після перенесеного захворювання залишається стійкий серовароспецифічний імунітет. Хвора людина є тупиком для збудника інфекції і не має практичного значення, як її джерело.
Патогенним лептоспірам характерна гостальна (господарна) специфічність. Збудники окремих сероварів циркулюють переважно в популяції одного або обмеженого кола видів тварин, що є основними резервуарами інфекції, так серовар копенганен — сірі щури, канікола — собаки, тарасові — свині і велика рогата худоба, грипотифоза — сірі полівки, велика рогата худоба, ікртерогеморагія — лісові, домові миші, водяні щури. Гостальна специфічність є відносною, оскільки в епізоотії часто втягуються і тварини інших видів, що відіграють роль додаткових джерел збудника інфекції.
Клінічно лептоспіроз протікає в людини у вигляді гострого захворювання з вираженою інтоксикацією, хвилеподібною гарячкою, ураженням нирок, печінки, центральної нервової системи, скелетної мускулатури, кровоносних капілярів. Іноді супроводжується жовтяницею, часто — геморагічним синдромом. Жовтяниця найчастіше розвивається при іктерогеморагічному лептоспірозі, який протікає важко і приводить до високої летальності. Разом з тим, зустрічаються легкі і дуже легкі форми. Інкубаційний період коливається від 2 до 20 днів, найчастіше 7-10 днів.
Лабораторія особливо небезпечних інфекцій ДУ “Рівненський обласний лабораторний центр МОЗ України” проводить серологічну діагностику лептоспірозу з 1978 року, в реакції мікроаглютинації (РМА), із зразками сироваток крові людей з підозрою на захворювання та гризунів, відловлених при обстеженні території області на природно — вогнищеві інфекції. Як антиген у цій реакції використовується діагностичний набір живих культур лептоспір 13 серогруп, тобто кожен зразок крові проходить тестування з 13 живими культурами лептоспір.
Антитіла до лептоспір появляються з 5-7 дня хвороби і досягають максимуму на 14-20 день. У важких хворих антитіла з’являються в пізніші терміни, тому кров на лептоспіро слід забирати якомога раніше, з перших днів захворювання, а потім через 5-6 днів повторно, щоб виявити появу антитіл чи зростання їх титру. Безперечним доказом є наростання титру антитіл у парних сироватках. Результати РМА оцінюють індивідуально у комплексі з клінічними та епідеміологічними даними.
В результаті ретроспективного порівняльного аналізу серологічного обстеження на лептоспіроз в РМА, проведеного лабораторією особливо небезпечних інфекцій на території Рівненщини в період з 2000 по 2016 роки, простежується пряма залежність між захворюванністю населення і заселенням території мишоподібними гризунами.
За вказаний період обстежено 4504 людини (58552 дослідження), лептоспіроз виявлено у 401 особи (8,9%), гризунів обстежено 6705 (87165 досліджень), у 297 виявлено антитіла до лептоспірозу (19,3%). В різні роки ці цифри були різними, але захворюванням на лептоспіроз охоплені всі райони області. Серед інфікованих людей переважає серогрупа іктерогеморагія — 126 випадків, далі — гебдомадіс 105 випадків та грипотифоза 56 випадків. Серед гризунів — серогрупа аустраліс 207 випадків, гебдомадіс 80 випадків та ціноптері — 7.
З настанням періоду масового розмноження гризунів, сінокосів та інших господарських робіт, купального сезону, відпусток, збільшується ризик інфікування лептоспірозом. Тому необхідно проводити дератизаційні заходи, охороняти джерела водопостачання і продукти харчування від забруднення виділеннями гризунів, не вживати води з відкритих водойм, не купатися у водоймах з застійною або малопроточною водою, використовувати захисний одяг під час робіт у несприятливих умовах, догляді за хворими тваринами та вчасно звертатися за медичною допомогою в лікувальні установи.
3 514 переглядів

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − тринадцять =