Вплив радіації на репродуктивне здоров’я жителів Рівненщини
Минає 31 річниця однієї з найстрашніших в історії людства катастроф- аварії на Чорнобильській АЕС. Багато чого зроблено для оцінки її наслідків, але з точки зору гігієнічної оцінки маємо зупинитися на поняттях репродуктивного здоров’я, особливо для населення наших Поліських районів, яке понад три десятки роки потому зазнало радіаційного впливу і продовжує проживати в умовах “хронічного” внутрішнього опромінення.
Поняття “репродуктивне здоров’я” набуло поширення в світі у 80-их роках минулого століття. Своїм змістом певною мірою воно пов’язане із захистом прав жінок і чоловіків на охорону здоров’я в сфері репродуктивної системи і здоровий спосіб життя.
За прийнятим ВООЗ визначення “репродуктивне здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не просто відсутність захворювань або слабкості у всьому, що стосується репродуктивної системи організму і її функцій і процесів”
Вивчення впливу іонізуючої радіації на репродуктивне здоров’я є однією з центральних проблем радіаційної медицини. Це пояснюється не лише високою чутливістю окремих органів та систем до радіаційного впливу.
З бурхливим зростанням атомної енергетики у 20-му столітті, широким застосуванням джерел випромінювання в різних галузях промисловості, науки і медицини в усьому світі значно зросли контингенти осіб, що піддаються додатковому (до фонового) опроміненню. Особливий внесок у аварійному опромінені значної кількості населення стала Чорнобильська катастрофа, дія якої продовжує впливати на великі контингенти населення. Серед цієї когорти є вірогідність ризику появи радіаційних ефектів, які безпосередньо зачіпають їх репродуктивне здоров’я.
Незважаючи на актуальність і важливість даної проблеми до теперішнього часу в доступній літературі відчувається очевидна потреба в узагальнюючих монографіях, в яких були б проаналізовані результати епідеміологічних і клініко-фізіологічних досліджень за всіма основними аспектами цієї багатопланової проблеми. Наявні публікації зачіпають лише окремі (хоча і важливі) аспекти впливу іонізуючого випромінювання на репродуктивне здоров’я, які до того ж розглядаються поза їх зв’язку з іншими не менш важливими його показниками.
За час що минув після Чорнобильської трагедії у багатьох з опублікованих робіт відзначається суперечливість (вітчизняних та іноземних) наведених даних, які мають відношення до репродуктивного здоров’я. Так, наприклад, оцінки можливих генетичних наслідків Чорнобильської аварії коливаються від тверджень про відсутність взагалі будь-якого мутаційного ефекту до висловлювань про серйозну загрозу генофонду людства. Через 31 рік після катастрофи залишаються невирішеними багато питань, які стосуються здоров’я опроміненого населення. Висловлюються суперечливі думки щодо впливу радіаційного чинника в малих дозах на здоров’я жителів, що проживають на забруднених радіонуклідами територіях.
За останні десятиліття проблеми, пов’язані зі збереженням та зміцненням “загального” і репродуктивного здоров’я, стали предметом обговорення серйозних міжнародних організацій — Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Наукового Комітету з дії Атомної Радіації (НКДАР), Міжнародної Агенції з Атомної Енергетики (МАГАТЕ), Міжнародного Комітету Радіаційного Захисту (МКРЗ) та ін.
Корисно навести ряд цитат, оскільки в даний час, як показує практика, не всім хто вивчає спадкові генетичні ефекти радіації на популяціях людини в країнах СНД, знайомі відповідні положення міжнародних організацій.
У звіті НКДАР-2006 (виданий в 2008 році ) зазначено наступне: “До теперішнього часу для опромінених популяцій людини не продемонстровані успадковані генетичні патології”.
У повідомленні медичного комітету Великобританії з радіаційного впливу, відзначено, що відомостей про успадкованих генетичних ефектів радіації у людей немає.
“Безліч епідеміологічних досліджень виявилися нездатні виявити докази основних ефектів опромінення батьків до зачаття як серед нащадків тих, хто вижив після атомних бомбардувань в Японії, так і серед працівників, які піддавалися впливу радіації”.
Цей же факт відображений і в МКРЗ-103 (2007): “Хоча залишається ситуація, що жодні дослідження на людях не дали прямих доказів обумовлених опроміненням успадкованих патологій, дані на експериментальний тварин надають незаперечні передумови для МКРЗ продовжувати використовувати генетичні підходи в плані оцінок цих ризиків”.
МАГАТЕ і, нещодавно, ВООЗ стверджують, що в регіонах, забруднених після Чорнобильської аварії, дози опромінення занизькі, щоб встановити ризик для ембріонів, що розвиваються. Але ці організації не посилаються на дослідження в Рівненському Поліссі.
Натомість, науково-практичні наробки спеціалістів Рівненського обласного лабораторного центру дають всі підстави стверджувати про наявність чіткого взаємозв’язку між впливом малих доз внутрішнього опромінення населення та ростом вроджених вад розвитку (зрощення близнюків, тератому, дефекти невральної трубки, мікроцефалію та ін.). Результати отримані під керівництвом професора В.Вертелецького (директор Українсько-Американської Програми запобігання вродженим вадам розвитку, завідувач кафедри медичної генетики Університету Південної Алабами, США) демонструють стійке і тривале підвищення популяційних частот специфічних вроджених аномалій, які є серед найвищих у Європі, а загальна частота “ключових аномалій” є більш статистично значущою у Поліссі, ніж у не-Поліссі.
При розгляді питання про гігієнічну оцінку здоров’я людини можна виокремити наступні вихідні положення:
1. Здоров’я людини перебуває в певних взаємозв’язках із довкіллям.
2. Оптимально розвинені взаємозв’язки і взаємини людини з середовищем існування, його здоров’я прагне до норми, а середовище сприймається як “здорове”. Це умова рівноваги і гомеостазу, в яких людина може успішно здійснювати свої біосоціальні функції.
2. Якщо ці взаємозв’язки і взаємини супроводжуються відхиленнями здоров’я людини від норми, що відображається, зокрема, у формі хвороб, то середовище оцінюється як нездорове.
3. Якщо ці взаємини складаються таким чином, що людина не може виконувати свої біосоціальні функції, а життя в подібних умовах стає неможливим, середовище оцінюється як екстремальне.
Гігієнічна оцінка впливу іонізуючого випромінювання, на наш погляд, дотримується головної концепції: “Будь-яка доза іонізуючого випромінювання відмінна від нуля може викликати той чи інший біологічний ефект” і орієнтована в першу чергу на встановлення ступеня його небезпеки для здоров’я наступних поколінь.
Надзвичайно важливо проведення досліджень з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Необхідна підвищена увага до результатів вагітності в контексті рівнів цезію-137 та інших радіонуклідів, інкорпорованих жінками, що проживають на Поліссі. Необхідно негайно якнайширше впроваджувати відповідні профілактичні заходи, зокрема з метою зниження негативного впливу радіонуклідів на здоров’я вагітних жінок і дітей. Постійно підвищені частоти спинномозкової кили та інших вад невральної трубки зумовлюють потребу у збільшенні споживання фолієвої кислоти усіма жінками репродуктивного віку.
Для подальшого вивчення стану репродуктивного з наслідками радіаційного впливу засвідчує необхідність поширення міжнародного консорціуму для продовження молекулярних, генетичних, імунологічних, епідеміологічних досліджень у забруднених радіацією районах. Такі дослідження висвітлять важливі для українського суспільства факти і допоможуть краще зрозуміти весь комплекс причин порушення репродуктивного здоров’я та впровадити профілактичні заходи.
Разом з тим, необхідно враховувати, що порушення репродуктивної функції, виявлені як у батьків, так і їх потомства можуть, мати істотний вплив на величину їх здоров’я, зокрема, на самопочуття і працездатність.
Про це повідомляє Державна установа “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.