Історія найуспішнішої спортсменки Рівненщини: від Нагано до Пхенчхану

Сьогодні 23 січня в Києві відбудеться церемонія проводів на ХХІІІ зимові Олімпійські ігри, котрі триватимуть з 9 по 25 лютого 2018 року у місті Пхьончхан (Південна Корея). Також відбудеться презентація олімпійської форми збірної України. 
З нагоди цього ми зустрілися із однією з найуспішніших спортсменок Рівненщини, майстром спорту України міжнародного класу з фрістайлу, учасницею XVІІІ зимових Олімпійських ігор в м. Нагано (Японія) 1998 р. – 4 місце, XІХ зимових Олімпійських ігор в м. Солт-Лейк-Сіті (США) 2002 р. та XХ зимових Олімпійських ігор в м. Турин (Італія) 2006 р. Тетяною Бутенко (Козаченко). 
Доброго дня Тетяно. Розкажете що Вас привело в спорт? А саме в такий складний його вид, як фрістайл? 
Доброго дня. В спорт я прийшла ще в 4 роки. Все починалося зі спортивної гімнастики, а лижі з’явилися вже трішки пізніше. Перебуваючи на змаганнях з гімнастики, тренер запропонував спробувати свої сили в новому виді спорту. Нас залучили тоді вже як спортсменів достатньо хорошого рівня, мені сподобалося, і з того часу я й залишилася у фрістайлі. 
Якби не фрістайл, яким би спортом зайнялися? 
Це зазвичай від батьків іде. В мене були й танці, була й гімнастика. Можливо б почала займатися легкою атлетикою, хоча витривалість – не моя сильна сторона. 
А якщо не спорт, з чим би пов’язали своє життя?
 Думаю, якби не спорт, я б краще вчилася і нові мови вивчала. 
Розкажете трішки більше про свою викладацьку діяльність? Подобається працювати зі студентами?
 Звісно подобається, хоч інколи і важко їх зацікавити, знайти з ними спільну мову, мотивувати їх. Звичайно, що всі не будуть вчителями, тренерами, але завжди серед групи з 20 чоловік буде декілька дітей, які хочуть щось знати, тому заради них і хочеться далі працювати.
Чим зараз займаєтесь у вільний час?
В мене росте донечка, тому багато свого часу вкладаю в неї. Я люблю відпочивати в Карпатах, все ще люблю лижі. Літом – це велопрогулянки разом із сім’єю. В кожного з нас є велосипед, тому вдома проводимо не багато часу. 
Останніми роками часто стаєте на лижі? 
Декілька днів тому ставала. Кожного року намагаюся ставати не тільки на лижі. В мене чоловік сноубордист, тому зараз почала відкривати для себе ще й цей вид спорту і по-максимуму розвиватися в ньому. 
Свою дитину б віддали на фрістайл?
 Я б віддала її на гімнастику, фрістайл, чи будь-який інший вид спорту, але тільки для загального розвитку. Я не бачу свою дитину в професійному спорті. Хіба що, якби вона сама дуже хотіла виходити на міжнародний рівень, тоді мабуть я б її підтримала. Але зараз я не хочу для неї спортивної кар’єри. 
Декілька Ваших товаришів та тренерів в ході кар’єри виїжджали працювати за кордон. Чого не вистачає в Україні, аби такі люди, як Алла Цупер чи Антон Кушнір, залишалися тут і продовжували захищати кольори нашої держави? 
Насамперед, не вистачає технічної бази. Якщо порівняти нашу базу підготовки з, наприклад, критим центром в Білорусі, де є трампліни, басейни, то в нашому залі одночасно замається багато груп. Тут і гімнастика, і фрістайл і всі види спорту разом, тому інколи в спортзалі просто «мурашник». Буває трохи важко зосередитись коли біля батута, де ти займаєшся, бігає багато дітей, а це достатньо складнокоординаційний вид спорту, де завжди мусиш бути сконцентрований. 
Ніколи не виникало бажання й самій змінити місце проживання? 
Ніколи не було пропозицій. На той момент, коли їхав мій тренер і Антон Кушнір переїжджав в Білорусь, в мене була травма. Мені зробили операцію в США, після якої я ще рік відновлювалася. Потім тренер повернулася, а Антон залишився. Якби були пропозиції, можливо б я їх розглянула, але я не шкодую, що залишилася тут. 
Зараз в Рівному вже є місця, де люди самі організовуються аби покататися на лижах. До прикладу, схили поруч з Бармаками давно стали улюбленим місцем для такого дозвілля. Як ви ставитесь до таких активностей? Чи слід підтримувати подібні ініціативи? Чи можна Вас побачити на таких гірках?
 Звісно можна. Минулого року в лютому ми з студентами вибиралися покататися, але багато залежить від погоди. Якщо на гірськолижних курортах є штучне осніження, то в нас потрібно чекати снігу. Ми з дітьми брали напрокат лижі і займалися, ну і звичайно в планах є вивезти туди свою дитину. Буду скоро ставити її на лижі. 4 роки – вже час. 
А загалом, які перспективи розвитку фрістайлу в Україні, і зокрема в Рівненській області? 
На сьогоднішній день всього два спортсмени будуть представляти Україну на Олімпійських іграх. Це Ольга Полюк і Олександр Абраменко. Тому не можна сказати, що в нас зараз фрістайл розвивається дуже добре. Поки що не бачу молодого покоління, яке найближчим часом могло б їх замінити. Зараз більше напрямок іде на новий вид спорту, який називається «ньюскул», і в нашій спортивній школі зараз все більше роблять ставку на нього. 
Серед нинішніх українських фрістайлісток є такі, що зможуть хоча б наблизитися до досягнень Алли Цупер? 
На сьогоднішній день, мабуть, немає. Ольга Полюк робить складні стрибки, але не настільки складні, які зараз вже виконують деякі американки, австралійки та китаянки. В Насті Новосад є дуже хороші задатки, але її основні тріумфи мабуть ще попереду. Та й самого бажання мало, тут має бути необхідна тренерська підтримка, фінансова, допомога від управління спорту. Тут дуже багато складових, як всі разом мають вдало «зіграти».    
Ваше найяскравіше враження за час спортивної кар’єри?
Згадується багато моментів… Це і перемоги на юніорських чемпіонатах світу, де фактично увесь п’єдестал був український; Олімпійські ігри в Нагано, де всі українки були у фіналі; а ще запам’яталось, як ми їхали на змагання в Фінляндію і через проблеми з документами нас на кордоні з Естонією знімали з потяга… Ніч просиділи на митниці, але зрештою все закінчилося добре, і ми змогли виступити. 
Ви брали участь в трьох олімпійських іграх. Які запам’яталися найбільше? Чому? 
Мабуть, це мої перші Олімпійські ігри в м. Нагано (Японія), які відбулися ще в 1998 році. Дуже цікава країна, цікаві люди, та й результат там був найкращий (ред. 4 місце), тому в серці це залишилося найприємнішим спогадом.
Матеріал надано прес-службою “Спорт для всіх”