Чому не слід спалювати сміття на вулиці?

Навесні та восени у містах та на дачних ділянках проблемою стає спалювання сміття. Як правило спалюються наслідки прибирання у вигляді сухої трави, пластику і поліетилену, що надзвичайно шкідливо не лише для нашого здоров’я, але і для довкілля.
Дим від спалювання містить найнебезпечніші отрути – оксиди азоту, сірки, феноли, токсичні вуглеводні, канцерогенний діоксин, не кажучи вже про сполуки свинцю, ртуті і інших важких металів.
Так, станом на 02.03.2017 року, санітарно-гігієнічною лабораторією відділу дослідження фізичних та хімічних факторів ДУ «Рівненський ОЛЦ МОЗ України» проведено лабораторно-інструментальні дослідження атмосферного повітря у двох контрольних точках по вулиці Театральній та на перехресті вулиць Курчатова та Д. Галицього, за результатами яких виявлено перевищення у 1,2 рази граничнодопустимої концентрації формальдегіду. Важливо зазначити, що перевищення рівнів граничнодопустимих концентрацій оксиду азоту, фтористого водню та формальдегіду виявлялися протягом місяця на стаціонарних точках дослідження Рівненським обласним центром гідрометеорології.
Саме тому спалювання одноразового посуду, поліетиленових пляшок, пакетів і іншої пластикової тари нічого окрім шкоди не приносить. Температура вогнища недостатньо висока для повного згорання пластиків. Щільний чорний дим від їх горіння містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні. Гума, згораючи в кострищі, виділяє канцерогенні сполукі, сажу і оксиди сірки, що викликають респіраторні захворювання. При горінні нейлону, поролону, багатьох синтетичних тканин і покриттів виділяються цианіди (солі синільної кислоти). А ПВХ-пластик (обрізки лінолеуму, кришки від пластикових пляшок, замінник шкіри, клейонка, ізоляція кабелю, іграшки, старі фломастери та ін.) при горінні виділяють не менше 75 високотоксичних речовин, у тому числі і діоксин. Діоксин відомий своїм величезним токсичним ефектом практично на усі органи людини.
Інша велика помилка – спалювання залишків рослинності на полях і городах. І справа не лише в токсичності диму. Від вогню вогнищ знищуються грунтові мікроорганізми, що забезпечують багато корисних властивостей грунту. Вогнища на полях і городах призводять до погіршення місця існування тварин і птахів, знищення грунтового гумусу, порушення структури грунту і зниження її родючості.
Тому сміття, яке не піддається швидкому природньому перегниванню потрібно не спалювати, а вивозити на спеціалізовані об’єкти утилізації. Однією з альтернатив утилізації сміття є компостування на прилеглих господарських ділянках, утворюючі компостні ями. Жителям необхідно самим дотримуватися цього правила і вимагати від відповідальних за прибирання території – районних адміністрацій, ЖЕКів, керуючих компаній, двірників виконання своїх прямих обов’язків.
І на завершення про найбільший стимул, який впливає на вітчизняну свідомість, – за спалювання сміття чинним законодавством передбачений чималий штраф у зв’язку із порушенням положень ст.50 Конституції України, ст. 9 та 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 16 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» та Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Згідно із ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушники законодавства притягуються до адміністративної відповідальності.
Повідомляє Державна установа “Рівненський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”