“Лёлик, Лёлик, всё пропало!”…

Відразу, хочу наголосити, що я не є ні прихильником, ні противником Законопроектів № 4128 про зміни до закону “Про свободу совісті та релігійні організації”
та № 4511 “Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана парламентом України державою-агресором”, які сьогодні мала б розглядати Верховна Рада. Однак, паніка та протестні потуги  очільників окремих релігійних організацій навколо можливого прийняття зазначених законів заставляє задуматись.
Ми постійно чуємо, що УПЦ – це власне самостійна церква і ні від якого Кремля не залежить. Тоді не зрозуміла їх позиція у виявленні протесту проти законопроектів. Чому їх так бентежить те, що «…релігійні організації  зможуть призначати митрополитів і єпископів тільки за погодженням з органами влади…»?
Відповідь знаходиться на офіційному сайті Російської Православної Церкви та в численних публікаціях далеко не дружньої країни – РФ.
Так, 16 травня Патріарх Кіріл, після оприлюднення новини про плани Верховної Ради розглянути релігійні законопроекти, відразу  звернувся до керівників держав «Нормандської четвірки», Предстоятелів Православних Церков, Глави Римо-Католицької Церкви, генерального секретаря ООН і генерального секретаря Всесвітньої ради церков із закликом докласти всіх зусиль до того, щоб перешкодити ухваленню дискримінаційних законопроектів № 4128 і № 4511, які, за його словами, «загрожують стати кричущим прикладом нехтування правами людини на свободу релігійного сповідання» (https://mospat.ru/ru/2017/05/16/news146007/).
Не розумію, чому такі страшні ці законопроекти для УПЦ? А тому, що НА Росіїї кажуть, що УПЦ – це частина РПЦ. Прям цитата: «На Украине действует каноническая Украинская православная церковь (УПЦ МП), которая является самоуправляемой церковью в составе Московского патриархата, а также непризнанные мировым православием церковные структуры — Киевский патриархат (УПЦ КП) и Украинская автокефальная православная церковь (УАПЦ). В УПЦ МП ранее не раз сообщали о случаях грабежей, притеснения священнослужителей и захватов православных храмов представителями УПЦ КП, которые зачастую действуют при поддержке властей и радикальных националистов». (кому цікавоhttps://ria.ru/religion/20170517/1494456576.html).
От так виходить, що російські куратори в рясах під головуванням, як вони кажуть «Святейшого» патріарха «незалежної» і як виявилось «самостійної» УПЦ зашевелилися, як оси, коли зачипаєш їхнє гніздо… Чи приймуть ті закони, чи не приймуть діло друге, головне ми побачили хто є хто, хто кому служить і кому належить.
І як на мене, різні конфесії мають право на мирне існування В Україні, але жодна з них не має права благословляти бандитів на загарбницьку війну проти українського народу.
Юрій Бігун