На Рівненщині гине сосновий ліс

12 травня у Сарненському лісовому господарстві відбувся семінар за участі голів райдержадміністрації Ярослава Яковчука, райради Руслана Серпенінова та представників депутатського корпусу. Вели мову про широкий спектр лісогосподарської діяльності: від заготівлі насіння й вирощування посадкового матеріалу, лісовідновлення й догляду за лісовими культурами, до заготівлі й реалізації лісопродукції. Але найбільше часу учасники семінару відвели, щоб побачити, проаналізувати і впевнитися, наскільки загрозливих масштабів в останні роки набуло  масове всихання соснових насаджень.
Ініціював проведення семінару директор підприємства Сергій Белеля. Він наголосив, що  єдиним ефективним шляхом протидії шкідникам та хворобам, які разом з іншими природними факторами спричиняють всихання сосни, є проведення санітарних рубок. Зволікання з виконанням цих робіт тягне за собою не тільки екологічні, але й величезні фінансової втрати для підприємства, адже цілі ділянки лісу всихають за лічені тижні. Лісівники показали депутатам осередки всихання та запросили науковців,  щоб обговорити проблемні питання господарювання.
Старший науковий співробітник поліського філіалу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства Василь Бородавка детально проаналізував дослідження подібних негативних перетворень. Звичайно, всихання в лісі були й раніше: від кореневої губки,  опенька, підтоплення. Але зміна гідрологічних умов робить цей процес дуже швидким. Під кору дерев заселяються верхівковий короїд, шестизубий короїд й приєднується стовбуровий шкідник – синя соснова златка.  Внаслідок їх дії крона жовтіє, опадає кора, деревина  піддається впливу грибкових бактерій і дуже швидко синіє. Це відбувається в Житомирській, Волинській, Київській, Рівненській областях. Фактично, в усьому сосновому поясі.
Особливість захворювання така: поширюється воно настільки швидко, що від моменту виявлення осередку розмноження шкідників і до повного опадання кори проходить всього лише3-5 тижнів. Біда у тому, що через коло необхідних погоджень, що тривають доволі довго,  до початку проведення санітарно-оздоровчих заходів, площа уражених насаджень збільшується в рази й шкідники переходять на нові площі.
Якщо ж вникати у проблему детальніше, то слід взяти до уваги, що у процесі тривалих засух останніх 2-3 років,  рівень ґрунтових вод значно знизився.  Коренева система не встигає адаптуватися до нових умов і дефіцит вологи впливає на стан дерева. Разом з кліматичними змінами настають й інші. Це вже дія живої природи – патогени,  різні шкідники, які дають поштовх до посиленого розвитку процесів.
Помітити у лісі процеси загибелі сосон зовсім не складно. Їх видно неозброєним оком. Завдання працівників лісового господарства – вчасно виявляти й прибирати з лісу хворі дерева.
Науковці й фахівці лісового господарства, наголошують: ситуація не просто загрозлива, а критична і вкрай небезпечна! Потрібно йти попереду жуків-короїдів, знімати вражені дерева з появою перших ознак захворювання. І на місці зрубаних хворих дерев садити нові насадження, які будуть більш стійкими до хвороб і шкідників, краще адаптуватимуться до кліматичних змін.
В умовах, що склалися, надзвичайно важливо передбачувати перспективи поліських лісів. Для цього фахівці галузі та працівники наукових установ досліджують й аналізують деревостани, розробляють методологію ведення лісового господарства, зважаючи на всі чинники, що впливають на живу природу. Практичне застосування  науково обґрунтованих  рекомендацій допомагає спеціалістам галузі вчасно реагувати на будь-які ситуації й берегти ліс – неоціненне багатство краю.
автор: Віра Шашук
джерело: http://rivnelis.gov.ua