Польща, аборти і українці… або «Дайте жінці самій вирішувати чи горіти їй у пеклі»

Увага! Тут буде багато цинізму, емоцій та суб’єктивізму!

Коротко про ситуацію в Польщі: З 1993 року в країні існує закон, який забороняє переривання вагітності без медичних показань. За умови, що медики підтвердили факт небезпеки для життя і здоров’я матері, чи невиліковної хвороби плоду аборт можна було зробити. Окрім того, жінка могла зробити аборт, якщо завагітніла в результаті зґвалтування, або інцесту.

22 жовтня нинішнього року, Конституційний суд Польщі визнав аборти, зроблені через виявлення патології плода, такими, що суперечать конституції країни. Тисячі людей вийшли на вулиці протестуючи проти рішення про посилення заборони на аборти.

Звісно, ця тема не оминула українців, зокрема і рівнян. Особливо мене «потішили» коментарі та розмови окремих чоловіків і жінок.

Вони розмірковують про право на життя, відповідальність за секс і зі всією можливою зневагою називають жінок, які пристали на захист абортів – дітовбивцями.

Вони говорять про мораль, цінності і вірність при цьому лишаючи своїх потенційних нащадків на трусах не першої свіжості, на животах, на спинах, обличчі; у вагінах, анальних отворах і ротиках… дружин, коханок, випадкових знайомих, дівчат з якими ніколи не пов’яжуть своє життя «бо не така».

Вони говорять про мораль, при цьому народжують бо «вже треба» і не важливо хочуть того чи ні, товчуть дитя лобом об стіл, бо задовбало і не слухається, калічать психологічно, бо так і не дозріли до самодостатності і проектують усі свої комплекси на дитину, грають у праведниць задихаючись від заздрощів, кидаючи прокльони у спину і хапаючи за ризи пана отця у церкві.

Вони говорять про мораль…

Моралісти хренові.

Говорять про утопію, щасливі дитячі посмішки і батьківство. Як це все прекрасно… Прекрасно. Але не у всіх. Утопія, с@ка не у всіх. І бийтеся головою об стіну, закочуйте очі, але презервативи рвуться, секс буває з випадковими партнерами, чоловік-тирани «рятують» демографічну ситуацію країни поставивши план – десяток спадкоємців, ґвалтівник бере силою, фінансова нестабільність заганяє в глухий кут, секс буває у стані алкогольного і наркотичного сп’яніння. Зрештою, жінка має повне право просто не хотіти дитини. Так, теж буває.

Мене нудить, коли я читаю усіх тих моралістів, які буцімто захищають право на життя. Бо я наприклад вагаюся визначити, що гірше – коли жінка перериває вагітність, чи коли вона кричить в істериці своїй дитині «Краще б я аборт зробила».

Нинішня ситуація в Польщі для мене взагалі абсурдна. Змусити жінку виношувати і народжувати дитину, яка приречена на смерть, приречена бути все життя «овочем» – це ж наскільки треба обезцінити жінку, її емоції, її почуття, її приречене материнство.

І якщо, я ще готова до дискусії на цю тему з жінками, то поки чоловіки собі не вживлять матку, не запліднять яйцеклітину, не виносять, не народять і не вигодують своє дитя говорити з ними про заборони аборти сенсу немає.

А між тим, від заборони абортів – до заборони контрацепції один крок…

Я щиро вірю, що є щасливі родини з купою дітлахів, але це їх вибір і те, що це робить їх щасливими не означає, що це зробить щасливими когось іншого.

Невже ви думаєте, що рішення зробити аборт жінці дається легко? Невже ви думаєте, що їй це не болить? Але це її вибір і вона має на нього право!

Усім, хто апелює до гріха, це теж окрема і глибока тема, але зрештою, дайте жінці самій вирішити, горіти їй у пеклі чи ні. Вона теж має на це право!

P.S. Думаю, всі ж прекрасно розуміють, що подібні рішення, як заборона аборту, призведе лише до переходу у тіньову площину з усіма очевидними наслідками…

Віта Климович