Пропонуємо рівнянам зізнатися у коханні стома мовами світу
Подібно, як діти з особливими переживаннями увесь рік чекають улюбленого свята – дня святого Миколая, так, здебільшого, молодь – свята, яке приходить на два місяці пізніше – дня святого Валентина… Дня, коли, здавалось би, є нагода виявити прихильність до небайдужої тобі особи протилежної стати, розповісти про свої почуття, зробити якийсь приємний подарунок. Про перше свято ми знаємо вже давно, вже протягом багатьох століть воно глибоко шанується усім народом. А от щодо другого, здебільшого в людей старшого покоління, нерідко виникають різноманітні запитання. Яке походження свята, і що воно насправді означає?
Подарунки, квіти, цукерки, увага, поцілунки та милі привітання – саме це є ознакою того, що настало довгоочікуване свято – День Святого Валентина. На цей день чекають усі закохані, адже 14 лютого можна ще раз нагадати рідній людині про свої почуття або ж освідчитися. День Святого Валентина – свято давнє. Поки справжня історія дійшла до наших часів, вона обросла безліччю легенд. Християнська легенда свідчить, що Валентин жив в ІІІ столітті н.е. у римському місті Тернії. У цей період Римом правив імператор Юлій Клавдій ІІ, який прагнув завоювати світ. Але на заваді стала проблема, що полягала в недостатній кількості вояків у римській армії, адже мала чисельність солдатів не дозволяла робити масштабні військові походи. Причиною цих проблем Клавдій почав вважати шлюб, який вимагав чоловіка залишатися біля сім’ї та піклуватися про дружину та дітей, а тому заборонив обряд вінчання. У кожному неодруженому чоловікові імператор бачив потенційного солдата, який був зобов’язаний вірою і правдою служити заради збагачення свого господаря.
Священик Валентин (згідно з іншими даними – єпископ) не став зважати на імператорську заборону: він став таємно вінчати закоханих, мирити посварених, писати любовні листи на прохання легіонерів і дарував закоханим парам квіти.
Зберегти в таємниці своє заняття Валентину не вдалося, тому що слава про його великодушність поширилася всією територією Римської Імперії. Чутки про діяння Валентина дійшли й до Клавдія, за наказом якого в 269 році н.е. Валентина взяли під варту, і незабаром був підписаний указ про його страту. Перебуваючи під вартою, молодий Валентин закохався у дочку тюремника. Красуня була незрячою, але Валентин мав здатність зцілювати, тому, користуючись своїми знаннями в області медицини, вилікував кохану від сліпоти.
Час невблаганний: наближалася дата страти – 14 лютого. У цей день Валентин попросив у тюремника письмові приладдя й написав своїй коханій прощальний лист із освідченням у коханні. В кінці листа він написав: «Твій Валентин».
За іншими джерелами, дочка тюремника сама покохала Валентина, але він, давши обітницю безшлюбності, не міг відповісти взаємністю на її почуття. Тільки у ніч перед стратою, тобто 13 лютого, він надіслав їй зворушливий лист-зізнання.
Як було насправді – ми так і не зможемо дізнатися, але незаперечним є те, що Валентин загинув в ім’я Кохання.
У 496 році Папа Римський Геласіус оголосив 14 люте Днем Святого Валентина. Так завдяки Папському наказові цей день стали відзначати як день усіх закоханих.
Як звучать три заповітних слова, які так хочеться почути й сказати коханій людині, на різних мовах? Саме 14 лютого ці зізнання є найбільш повторюваною фразою в історії. Різні сполучення звуків несуть однакові емоції в українця й француза, японця й китайця. Сайт «Новини по-рівненськи» пропонує сказати своїй другій половинці « Я тебе кохаю» стома мовами світу.
Абхазький – Сара бару бзія бзой.
Аварська – Ді мун ек’ула.
Адигейський – Се Ори плегун.
Азербайджанський – Men Seni Sevirem.
Албанська – Ті дуа.
Алтайський – Уне дуа ти.
Амхарська – Афеггере антей.
Англійська – I love you (Ай лав ю).
Арабська (жінці) – Ана ахебек.
Арабська (чоловікові) – Ана ахебак.
Вірменський – Ес КЕЗ сірумем.
Ассамська – Мої ТОМАК бхал пау.
Афганський – Дусат дорем.
Африканський – Ач хет йоу ліф.
Баварський – I mog di narrisch gern.
Барі (Суданський мова) – Nan nyanyar do.
Баски – Maite zaitut.
Башкирський – Мін хіне яратиу.
Білоруська – Я цябе Каха.
Бенгальська – Ami tomake bhalobashi.
Бербер – Lakh tirikh.
Бірманський – Чена Тінго чхі’іті.
Болгарська – Обич ти.
Болівійський – Quechua qanta munani.
Бурятський – Бі шаман Дурлахом.
Угорська – Серетлек.
В’єтнамський – Тієї йеу ем.
Гавайський – Aloha I’a Au Oe.
Гагаузька – Бянь сіни бінерім.
Гельський – Ta gra agam ort.
Голландську – Ік хуід ван ю.
Гренландський – Asavakit.
Грецька – С’агапо.
Грузинська – Ме шен міквархар.
Гуджарат (штат Індії) – Hoon tane pyar karoochhoon.
Даргинська – Хиу наб рігах’уре.
Данська – сіег елскер дит.
Долганський – Мен енічан таптичан.
Дравідійська мова Південної Індії – Naanu Ninnanu Mohisuthene.
Дунганський – По жіай ні.
Єврейський, іврит (до жінки) – Ani ohev otah (ани охев отах).
Єврейський, іврит (до чоловіка) – Ani ohevet otha (ани охевет отха).
Зулу – Mena Tanda Wena.
Інгуський – Хьо сона дук’ еза.
Індонезійська – Сайя меньтьінта коу.
Іранський – Ме турі дус’ат до’рем.
Ірландський – Thaim in grabh leat.
Ісландська – Eg elska thig.
Іспанська – Йо ТЕ амо.
Італійський – Ті амо.
Кабардино-черкеський – Се УЕ лагун.
Казахський – Мен сени жахси керемен.
Калмицький – Бі чи Дурт бліх.
Камбоджі – Bon sro lanh oon.
Канадський французький – Sh’teme.
Кантонійскій – Ngo oi ney.
Кара-латикскій – К’тибитик.
Каталонська – T’estim.
Каталонський (валенсійська діалект) – T’estime.
Каталонський (каталонський діалект) – T’estimo.
Кенійський – Tye-mela’ne.
Киргизький – Мен сіни суйом.
Комі – Ме радейт тене.
Корейська – Sa lang hea.
Кумицька – Мен сені сюемен.
Курдська – Ez te hezdikhem.
Лакса – На вин Хіра хун.
Лаоська – Khoi huk chau.
Латвійський – Ес теві милу.
Латгальскій – Ес таве милю.
Латинську – Ту амаре.
Латвійська – Ес теві милу.
Ліванський – Bahibak.
Лісабон – Gramo-te bue ‘.
Литовська – Аш таве милю.
Македонський – Яс тебе сакам.
Малайзійський – Saya cintamu.
Малайська – Saya cintakan mu.
Мальтійська – Inhobboh.
Мандаринські наріччя китайської мови – По ай ні.
Маратхі – Mi tuzya var prem karato.
Марійський – вірки тиймим ератам.
Мегрельський – Ма сі мниорк шоі ти.
Молдавський – Т’юбеск.
Монгольська – Бі Танд хайртай.
Мордовський – Мон тонь кельктян або Мон вечкан.
Навахо – Ayor anosh’ni.
Німецький – Їх лібе дих.
Німий англійська (вимову цієї словоформи схоже з рухом губ
при проголошенні фрази I love you) – Olive Juice
Ненецький – Мань хамзагав сит.
Непальський – Ma timilai maya garchu.
Нівхська – Ні чезмудь.
Ногайська – Мен сені сюемен.
Норвезька – Яй елске дай.
Осетинський – Аз Даїмом уварзон.
Пакистанський – Mujhe Tumse Muhabbat Hai.
Пенджабі – Mai taunu pyar karda.
Перська – Tora dost daram.
Польська – кохам ціе.
Португальська – Те а’мо.
Португальська (Бразилія) – І ТЕ амо.
Римський – Te iu besc.
Румунська – Т’юбеск.
Російська – Я тебе люблю.
Сербохорватська – Я ту волеті.
Сербська – Волимо ті.
Сингальська-Mama oyata adarei.
Сирійський (жінці) – Bhebbek.
Сирійський (чоловікові) – Bhebbak.
Сіу – Techihhila.
Словацька – Любимо та.
Словенська – Любимо те.
Сомалі – Аніга ку есель.
Суахілі – На купенда + ім’я.
Суданський – Nan nyanyar do.
Тагальська – Ако ся умібіг.
Таджицький – Ман тул нохс Метіна.
Тайська (ніжно, закохане) – Khao Raak Thoe.
Тайська (формально чоловік-жінці) – Phom Rak Khun.
Тайська (формально жінка-чоловіка) – Ch’an Rak Khun.
Тамільська – Нан Унна кадалірен.
Татарський – Мін сині яратаман.
Татська (гірничо-єврейський) – Ме турі хостенум або Ту мірою ХАЗ оморені.
Телугу – Neenu ninnu pra’mistu’nnanu.
Тувинський – Мен сені инакшір.
Туніський – Ha eh bak.
Турецьку – Ben Seni Seviyorum.
Туркменський – Мен сіни сейярін.
Удмуртська – Яратищке мон тоне.
Узбецький – Мен сіни севаман.
Українська – Я тебе кохаю.
Урду – Main Tumse Muhabbat Karta Hoon.
Уельський – ‘Rwy’n dy garu di.
Фарсі – Tora dust midaram.
Фарсі (перська) – Doostat dAram.
Філіппінська – Iniibig Kita.
Фінський – Ракастан сину.
Фламандський – Ik zie oe geerne.
Французький – Же ТЕМ.
Фризька – Ik hou fan dei.
Хакаський – Мін син хинара.
Хінді – МЕІ ТУМС пяр хум.
Хінді (жінка-чоловіка) – Mai tumase pyar karati hun.
Хінді (чоловік-жінці) – Mai tumase pyar karata hun.
Хопі – Nu ‘umi unangwa’ta.
Хорватська – Ljubim te.
Чеченський – Суна хьо еза.
Чеська – Мам ті радий.
Чуваська – Вікіпедія ЕСЕ Юрата.
Швабський – I mog dik gerne.
Шведська – Яд ельскір Дей.
Швейцарсько-німецький – Ch’ha di ga “rn.
Шотландський-гельський – Tha gradh agam ort.
Шріланкійські – Mama Oyata Arderyi.
Евенкійський – Бі Сіне фйв.
Еквадор – Canda munani.
Есперанто – Мі АМАС син.
Естонська – Армастам синд.
Югославський – Ya te volim.
Яванський – Kulo tresno.
Якутський – Мін енігін таптибин.
Японський – Анат ва дай ску дес.
Японський (перше визнання в любові) – Suki desu
Не обов’язково ототожнювати цей день з прийнятими суспільством нормами. З іншого боку, такі події приносять в наше життя яскраві барви, допомагають боротися з рутиною і повсякденними проблемами, які переслідують нас повсякчас. Але не забувайте також, що висловлювати свою любов до інших можна не тільки один день в році. Варто робити це щодня, і не обов’язково за допомогою подарунків чи листівок!
Тож поспішайте зробити приємне своїм коханим та не забудьте про обов’язковий символ кохання – ніжний поцілунок!
Підготувала Людмила Кравчук
(фото з мережі Інтернет)
Читайте також у “Новинах по-рівненськи”:
Рівненщина включилась у акцію блокади білоруського кордону для російських вантажних машин.
Засудженому на Рівненщині, наркотики заховали у цукерки
ЗА ТРИ РОЗБІЙНИХ НАПАДИ РІВНЯНИНА ПОЗБАВИЛИ ВОЛІ НА ЧОТИРИ РОКИ
У Рівному діти власноруч виготовили подарунки до Дня святого Валентина
У Рівненській області може з’явитися вищий медичний навчальний заклад
Рівненський “Верес” здобув перемогу у контрольному матчі
У ДВОХ ДТП НА РІВНЕНЩИНІ ЗАГИНУЛИ ПІШОХОДИ
Маєте важливі і цікаві новини? Пишіть нам на електронну адресу: [email protected] або телефонуйте за номер телефону 098 37 98 993.