Рівненщина унікальна: Благовіщенський костел став місцем історичного відкриття

Якщо раніше Клевань асоціювався у більшості з відомим на увесь світ Тунелем кохання, то нині про нього заговорили з іншого приводу. Археологічні розкопки, які проходять у середньовічному костелі, дивують своїми знахідками та обіцяють приголомшливі відкриття. Детальніше про це читайте у матеріалі «Новин по-рівненськи» . 
Ранньобароковий Благовіщенський костел знаходиться на вулиці Міцкевича, неподалік крутого плато. Засновником храму є Юрій Чарторийський. Костел став своєрідним свідоцтвом того, що князь перейшов в католицизм.  У 1590 році він був дерев’ним, а згодом на його місці звели кам’яний.  І хоча будівництво закінчилось у 1610 році, освятили храм лише 1637 році.
За часів СРСР, з 1947 до 1991 року, храм закрили, парафію ліквідували. На щастя, храм оминуло руйнування. У ті часи сакральні споруди просто нищили. З 1991 року занедбану споруду віддали відродженій католицькій громаді поселення.  Костел і нині діючий. І хоча у Клевані римо-католицька громада нечисленна, на великі релігійні свята у храмі проходить служба.
На сьогодні це ще й місце наукового та історичного відкриття. Під час розкопок науковці натрапили на кістки людей, залишки трун, мідні цвяхи, люльку. 
«Зазвичай центральна крипта використовувалась для захоронення фундаторів костелу чи міста. В нашому випадку це усипальня князів Чарторийських», — розповідає Олексій Войтюк, в.о. директора охоронно-археологічної служби в Рівненській області.
Як кажуть археологи, є ймовірність, що серед знайдених черепів є і череп Юрія Чарторийського.
За даними історичних джерел князь був похований в підземеллі костелу.
Загалом науковці знайшли рештки чотирьох людей — серед них скелет літньої людини, є і частина дитячого черепа.
«В принципі, є такий варіант, що тут могли бути і діти поховані — якогось, звичайно, знатного роду», — каже археолог Анатолій Марчук.
Усі висновки про роки поховання та їх можливу ідентифікацію з історичними постатями можна буде отримали лише після ретельної експертизи. Матеріал для дослідження повезуть до лабораторії у столиці. 
Науковці кажуть, що на одне із поховань натрапили випадково — археолог оступився на ґрунті. Та додають — пощастило, адже костел часто відвідували чорні археологи, це ж місце лишилось  ними непоміченим.
Зокрема про чорних археологів писав у себе на сторінці у ФБ і ініціатор розкопок Сергій Мініч:
«Офіційно, близько ста років ніхто не заходив до усипальниці. Але, не офіційно… сліди чорних шукачів скарбів даються в знаки. Найбільше шокує те, що людські рештки, в перемішку з землею, розкидані просто під ногами. Чорні археологи знищують усе, та не мають нічого святого!
Напередодні експедиції були скептики, які закидали, що ми втручаємося в чужі могили. Ні, не втручаємося! Навпаки, хочемо, аби рештки предків княжого роду були гідно поховані».
До слова, у храмі для науковців роботи вистачить, адже, за історичними документами, у криптах костелу має бути близько 17 поховань.
Місцевим кореспондентам Сергій Мініч розповідає, що поки тривають розкопки, науковці ведуть переговори з Польщею: «Ведемо перемовини з урядом Польщі, зокрема з Міністреством культури Польщі з тим, щоб взяти участь в їхній програмі, яка довзоляє реставрувати католицькі святині за межами території Польщі».
Якщо костел реставрують, він має усі шанси стати туристичною перлиною Рівненщини.
Надія Литвинюк, Вікторія Малецька
Фото Сергія Мініча у ФБ